fbpx

Подруги з усіх сил мене відраджують, але я певна, що так буде краще для всіх. Мій онук не потрібен ні матері ні татку, а я вже застара. Я вважаю, що моє рішення обгрунтоване і виважене, але чомусь ніхто мене не хоче підтримати

Ніколи не думала, що мій син виросте безвідповідальною людиною. Тим більше у нього є син, про якого він повинен піклуватися і виховувати, як справжнього чоловіка. Але він сподівається тільки на мене. Однак, що може дати бабуся онукові, коли їй 68 років. У мене вже й здоров’я немає і сил. Звичайно ж, я тримаюся, нікому не скаржуся, але я не буду жити 100 років.

Ми зараз живемо разом з сином і онуком. Моя колишня невістка 10 років тому покинула сім’ю і переїхала до молодого коханця. Ми вже й не згадуємо її, хоча дитині добре було б з матір’ю. Треба сказати, що мій син зовсім не вникає в виховання свого хлопчика. А нещодавно ще й з роботи звільнився, і щось не поспішає шукати нове заняття. Він бродить цілий день без діла, так як знає, мама і нагодує і за онуком догляне. Хто ж буде займатися його сином, він же ще неповнолітній, йому 12 років? Йому зараз крім комп’ютерних ігор нічого і не потрібно. Ось він мене навчив користуватися інтернетом і друкувати, можу хоч поради попросити.

Подивишся на інших чоловіків в 44 роки, так вони уважні до своїх дітей, поважають батьків, а мій просто виключення. Коли був молодший, у нього були якісь прагнення і бажання. Син стежив за своїм зовнішнім виглядом, і дорожив своїм робочим місцем. А зараз просто здався і пливе за течією.

У нашому будинку є кілька самотніх жінок його віку: одна розлучилася кілька років тому, одна і не була ніколи заміжня. Але хто захоче жити з таким, як мій син?

Вечорами у дворі збираються його дружки, так він любить посидіти з ними допізна, поговорити за пінним. Його зовсім не цікавить, що вдома син, який хоче поспілкуватися саме з батьком, обговорити свої негаразди. Моєму онукові не цікаво зі мною, хоча ми і маємо прекрасні відносини. У мого онука є тільки один друг, який часто приходить до нас. А в школі вчителька постійно скаржиться, що дитина неуважна і заважає проводити уроки. Ну що я можу зробити?

Прочитала, що можна дітей віддати під опіку якоїсь родини. Ось з подругами радилась, одні за – інші проти категорично. Я ж бачу до чого наша родина котиться, може хай хоч онук матиме світле майбутнє?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page