fbpx
Історії з життя
Про те, що донька вийшла заміж, ми з чоловіком дізналися по телефону. Вона нас соромиться?

Я родом з невеличкого містечка і завжди мріяла поїхати в столицю. Але вийшла заміж за місцевого хлопця, подарувала йому двох чудових доньок, і моя мрія про переїзд з провінції в місто так і не здійснилася.

Коли старша донька вирішила продовжити навчання в столиці, ми з чоловіком підтримали її і зраділи. Вона була відмінницею, розумною і порядною дівчиною і нам хотілося, щоб у неї було щасливе майбутнє. Після від’їзду доньки ми дуже сумували і нудьгували за нею. Молодша донька теж сумувала, бо вона були дуже дружні і часто проводили час разом.

У фінансовому плані нам було непросто. Доводилося на всьому економити, обмежувати в чомусь нашу молодшу доньку. Але ж ми розуміли, що хороша освіта дозволить старшій доньці знайти пристойну роботу і не повертатися в наше маленьке містечко. Може через якийсь час вона допоможе своїй молодшій сестрі теж з переїздом до столиці.

Донька постійно дзвонила і розповідала, що задоволена і переїздом, і навчанням, і новими друзями.

Я просила її приїхати влітку, щоб побачитися і поспілкуватися. Але у неї постійно справи і турботи. Вона також поділилася зі мною новиною, що зустрічається з чоловіком, на вісім років старшим за неї. У мене були суперечливі думки щодо цих стосунків. З одного боку, я раділа, що чоловік киянин. Але з іншого – він значно старший. Я боялася, щоб обранець моєї дівчинки не обманув її.

Ми так хотіли зустрітися зі своєю дочкою, але вона була поглинена своїми особистими турботами і новими стосунками. Гроші ми їй так і продовжували відправляти раз в три місяці, відмовляючи собі багато в чому.

Після закінчення навчання донька влаштувалася на пристойну роботу. Що стосується мене, я була щаслива. Моя мрія здійснилася. Хай не я, але моя зірочка поїхала з провінції і успішно влаштувалася в столиці.

Донька приїхала до нас на два тижні в гості. Це була вже доросла, доглянута, молода жінка, яка звикла жити без нас. Нам було дуже сумно усвідомлювати, що це вже не маленька дитина, яка потребує батьків. Її манера поведінки, жести говорили про те, що вона вже виросла і приїхала лише тому, що ми про це просили.

Через рік вона вийшла заміж і повідомила нам про це, лише після весілля. Донька посоромилася нас навіть запросити на своє одруження. Наша дівчинка просто подзвонила і поставила нас перед фактом, що тепер вона заміжня жінка. Чому вона так вчинила? Дочка знає, що ми на всьому економили, щоб дати їй освіту і допомогти переїхати в столицю. З сестрою вона перестала взагалі спілкуватися. Лише зрідка запитає, при телефонній розмові, ну як там сестра? Що мені дав переїзд доньки в інше місто? Чоловік дуже сумує за донькою, адже в минулому вони були дуже близькі. Я була суворою по відношенню до неї, а вони завжди дружили і спілкувалися з будь-якого приводу. А тепер вона соромиться нас? Чи не хоче знайомити зі своєю новою сім’єю. Так прикро і сумно від цього. Як вчинити в ситуації, що склалася?

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook