fbpx

– Проживши з ним більше року, я не могла просто вигнати його з дому. Тому чекала, коли він сам наважиться поставити крапку у наших стосунках та поїде до рідної столиці, – згадує Наталя. – Проте час від часу я йому натякала, що він вичерпав ліміт моєї довіри

Наталя прихистила коханого зі столиці до своєї квартири та прожила з ним понад рік.

Дівчина доволі успішно працює менеджером в одній із чернівецьких фірм. Два роки тому наважилася поїхати самотужки відпочивати на море, де познайомилася з киянином.

– Все відбулося випадково. Я зупинила його, аби спитати дорогу. Виявилося, що він іде в тому ж напрямку. Дорогою розговорилися та познайомилися ближче, – пригадує Наталя.

За матеріалами – Погляд.

Молоді люди сподобалися один одному, проте їхнє живе спілкування не тривало довго – наступного дня наша героїня поверталася додому. Зустрітися знову вони не встигли – наступного дня Наталя поїхала додому.

Коли дівчина повернулася додому, на неї вже чекало електронне повідомлення від новоспеченого кавалера. Він зумів її знайти та продовжити спілкування в такому режимі.

Жіноче серце не встояло перед цілеспрямованістю хлопця. Вони активно спілкувалися, не лише в Інтернеті але й телефоном. Говорити один з одним вони могли по півночі. Таке спілкування тривало майже два місяці.

Наталя довірилася закоханому хлопцю та запросила приїхати до Чернівців. Провівши кілька днів у разом у Чернівцях, Наталі здалося, що вона таки відчуває щось до свого гостя. Хлопець і собі, як здалося Наталі, безнадійно у неї закохався.

Вони спілкувалися на відстані та їздили один до одного у гості. Кавалер, каже Наталя, почав перейматися тим, що їхні стосунки варто перевести на новий рівень.

– Ми разом вирішили шукати йому роботу тут, у Чернівцях. Адже мені у Києві жити не хотілося – це занадто велике місто для мене, – згадує героїня. – Тут я мала стабільну роботу. Зате йому, з досвідом роботи у Києві тут щось знайти було б легше.

Повністю довірившись своєму коханому, Наталя не змусила його шукати квартиру, а прихистила у себе. Знайти роботу хлопцеві одразу не вийшло. Він жив у неї та шукав джерело прибутку.

Час від часу повертався до столиці, бо мав там підробіток. Наталі здалося, що таке життя його влаштовує – він мешкає у неї, їздить додому, там може підзаробити суму, якої йому вистачає на себе.

– Вистачало йому лише на те, аби утримувати себе та кудись піти зі мною відпочити, – згадує Наталя. – Після кількох місяців такого спільного життя, романтика у наших стосунках швидко розвіялася. А я по справжньому прив’язалася до нього та не хотіла відпускати.

Здавалося, що хлопець втратив надію знайти у Чернівцях роботу. Наталя взялася активно допомагати йому у цьому та продовжувала боротися за їхні стосунки. Вона постійно знаходила оголошення, за якими змушувала свого коханого дзвонити. Хлопець ходив час від часу на співбесіди, але протягом кількох місяців так ніде і не влаштувався.

– Він розумний, тому мені не вірилося, що йому не вдавалося успішно пройти жодної співбесіди. Напевно, просто не хотів цього, – скаржиться дівчина.

Зрештою, Іван взагалі перестав робити бодай щось для того, аби продовжити їхні стосунки. Він регулярно почав вказувати на провінційність нашого міста та ділитися думками, що у столиці України живеться набагато краще. Проте із собою до Києва хлопець не кликав.

Наталя намагалася хоч якось зберегти стосунки та запитала кавалера, чи думає той за весілля. Іван відповів дуже абстрактно – коли знайде роботу. З відповіді дівчині стало ясно, що її коханий не збирається розвивати їхні стосунки. Його влаштовувало все так, як було на той момент.

Дівчина втомилася чекати чоловічого вчинку від свого хлопця та перестала робити спроби зберегти їхні почуття.

– Проживши з ним більше року, я не могла просто вигнати його з дому. Тому чекала, коли він сам наважиться поставити крапку у наших стосунках та поїде до рідної столиці, – згадує Наталя. – Проте час від часу я йому натякала, що він вичерпав ліміт моєї довіри. І навряд чи є надія на те, що з наших стосунків щось вийде.

Іван наважився розірвати стосунки та сказав дівчині, що повертається до Києва. Проте Наталя знову не змогла його відпустити.

– Це трапилося напередодні 8 Березня. Я хотіла, щоби він зробив мені подарунок на прощання, – каже наша героїня. – Крім того, його знали мої друзі й я на це свято не хотіла усім пояснювати, чому сама і де мій коханий.

Хлопець, ніби відзвітував за свято та наступного дня поїхав додому. Як згадує Наталя, у день їхньої розлуки вони дивилися фільм. Вона допомагала збирати йому речі, як у всі попередні поїздки, переймаючись, аби він нічого не забув та все правильно склав.

Від таких стосунків романтика швидко розвіялася

– Фільм так і не додивилися – я побачила, що йому вже час їхати на вокзал. Хоча обидвоє тягнули до останнього. Він взяв валізи у руки, обійняв мене, – ділиться спогадами Наталя. – Я не змогла втриматися – розплакалася і назвала його бовдуром. Проводжала його поглядом з вікна. Коли він подивився у бік моєї квартири, я не змогла подивитися йому в очі, відвернулася і знову заплакала.

Наталя крізь сльози подзвонила Іванові, коли той їхав до вокзалу та попросила передумати і залишитися. Хлопець заїкаючись сказав, що не може більше залишатися у Чернівцях.

Наступного дня колишній коханий подзвонив Наталі, проте вона не відповіла. Тоді він відправив їй СМС про те, що вже вдома. Після таких непростих стосунків колишня пара зуміла продовжити спілкування. Наталя кілька разів приїздила до Києва та зупинялася Івана.

– Він намагався поновити наші стосунки, водив у кіно та кафе, ми багато гуляли вулицями Києва, – розповідає дівчина. – Проте я втратила довіру до нього і не хотіла поновлювати наші незрозумілі стосунки. Навіть попри приємні спогади та залишки моїх почуттів до нього.

Швидше забути колишнє почуття Наталі заважали ще й родичі та друзі. За час їхніх спільних стосунків дівчина познайомила коханого з усіма близькими. Залишившись наодинці, Наталю засипали питаннями рідні, де подівся Іван та що між ними трапилося.

– Мама, як зазвичай, почала казати, що попереджала мене про те, що я не того вибрала, – скаржиться героїня. – Подружки подумки тріумфували від того, що мали рацію щодо несерйозності намірів хлопця.

Наталя не зважала на це і далі спілкувалася з Іваном, тримаючи його на відстані. Таке приятельське спілкування триває й досі. Наталя має серйозні стосунки з іншим чоловіком, а Іван і надалі сам – його робота пов’язана із постійними роз’їздами. Як каже наша героїня, він просто не встигає знайти свою другу половинку.

Автор – Остап ГАЙДА.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.

You cannot copy content of this page