fbpx
Історії з життя
Приблизно через півроку наших стосунків, ми вирушили на вікенд за місто. Я думала, що мій коханий готує щось особливе для мене. Але, за вечерею в ресторані він несподівано зізнався, що одружений

Кілька років тому я зустріла кохання всього свого життя. Це сталося випадково, в затишній кав’ярні. Тоді, він підійшов до мене, пригостив десертом, попросився сісти за мій столик. Поводився дуже галантно, багато жартував. Ми дуже невимушено поговорили, і до кінця нашої зустрічі домовилися про наступну. Через кілька днів ми зустрілися знову. Та вечеря була неймовірною, я почувалася, наше рибка у воді. Було просто, легко і дуже цікаво. Так і почалися наші стосунки. Мені було дуже комфортно з цією людиною. Здавалося, що час летить з шаленою швидкістю, ми не могли наговоритися. Я хотіла бачити його постійно, щодня, щохвилини. Я закохалася в нього по самісінькі вуха.

Приблизно через півроку наших стосунків, ми вирушили на вікенд за місто. Я думала, що мій коханий готує щось особливе для мене. Але, за вечерею в ресторані він несподівано зізнався, що одружений. Сказав, що одружився кілька років тому, його дружина залишилася в іншому місті, а він працює тут. І ось, зустрів мене і закохався з першого погляду. Він не зміг пройти повз і вирішив заговорити. На початку наших стосунків чоловік побоявся зізнатися мені в цьому, бо думав, що я його покину. Тепер же, вирішив бути чесним зі мною. Він просив мене не припиняти бачитися з ним і пробачити за те, що не розповів одразу всього.

Чесно, зізнання мого коханого перевернуло мій світ догори дриґом. Я не знала, що мені робити. Хотілося втекти і забути про все. Але, з іншого боку, я дуже кохала його. По поверненню додому я вирішила зробити паузу у нашому спілкуванні. Через місяць я здалася і зателефонувала першою. Весь цей час чоловік чекав мого рішення. Наші стосунки відновилися. Тепер я стала тією горезвісною “іншою” для одруженого чоловіка.

Так тривало цілий рік, поки мій коханий не сказав, що хоче від мене дитину. Вони з дружиною виховують сина, а він мріяв про доньку. Тоді, я перевела все на жарт і пообіцяла подумати. Материнство не входило в мої плани на той момент. Наші стосунки тривали, і все було чудово. Звичайно, якщо не враховувати те, що мій коханий чоловік одружений з іншою. Але поступово я змирилася з цим і нічого не вимагала. Я була щаслива від того, що він присутній в моєму житті, і неважливо в якому статусі.

Зараз, коли минуло більше двох років, я почала замислюватися про материнство. Але у мене дуже багато сумнівів. Адже, по суті, я все ще самотня жінка. Мій коханий так і не наважився покинути свою дружину, його цілком влаштовує формат наших стосунків. Здавалося б, у мене є чоловік, але він не тільки мій.

І я не знаю, чи буде коханий коли-небудь тільки зі мною? Чи піде він від дружини, якщо подарую йому донечку? Чи зможе поява спільної дитини гарантувати мені щастя з цією людиною? І взагалі чи варто мені зв’язувати долю з одруженим чоловіком?

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook