fbpx
Історії з життя
Прийшла в гості до брата, а у нього на кухні стоїть нова хлібопічка, яку я подарувала мамі на День Ангела, 23 березня

20 лютого у мого старшого брата був день народження. Він покликав батьків і мене з чоловіком і дітьми. Відсвяткували, як годиться. Все було чудово. Мама все не могла нахвалитися, який невістка хліб смачний пече. У магазині такий не купиш. А тут свіженький, ще тепленький. Та ще й цільнозерновий, корисний. Смакота.

На носі День Ангела Галини, мою маму звати Галя. Питаю її, що подарувати. А вона – нічого не потрібно. Просто в гості приходіть. Ми з татом м’ясо смачне запечемо. Ну, думаю, подарую їй хлібопічку. У господарстві річ корисна. Буде і собі смачний хліб пекти.

Вибирала цілий тиждень. Хотілося трохи кращу взяти. Ось таку і вибрала. Купа наворотів. І чаша велика. На додачу купила кілька видів борошна і всякі там примочки для смачного хлібця – родзинки, барбарис, кунжут, сушений часник, дріжджі. Щоб відразу можна було брати і пекти. Не бігати по магазинах.

Мама щаслива була до нестями, коли я їй 22 березня її принесла. Заздалегідь. Щоб вона на святковий стіл хліба встигла напекти, похвалитися. Показала, що і де натискати. Як все працює.

Загалом, відсвяткували ми у них іменини. А 24 березня вже рвонули до батьків чоловіка. Давно їх не бачили. Там ще й Благовіщення відсвяткували, а потім додому поїхали. Сьогодні повернулися, пішла до брата. Він в сусідній багатоповерхівці живе. Йому тесть настоянку домашню передав і привіт великий. Вирішила віднести.

Заходжу до нього на кухню, а там хлібопічка стоїть, яку я мамі подарувала. Як так? Що трапилося? Поламалася? Та ж гарантія є. Тут Марія його підбігла. Мама сама запропонувала помінятися. Сказала, що з такими наворотами і такою великою чашею їм не потрібна. Що їй моя більше подобається. Ну, я і погодилася.

Ага, так я і повірила. Але виду не подала. Поїхала до батьків. Вирішила послухати мамину історію.

Каже, прибігла невістка, навіть без брата, 25 березня. Хвалила, яка у неї класна хлібопічка. А потім розповідала, що половиною функцій вона навіть користуватися не буде. Що такий великий хліб їм на двох не потрібен. Завеликий сильно. Хоча мій батько його топче навіть з макаронами, на секундочку. Сказала, давайте я вам свою віддам. Вам з нею зручніше буде. Прихопила її і додому потягла. А ввечері Стас привіз їх стару хлібопічку. Якій вже третій рік. Та вони її навіть відмити не завдали собі клопоту.

Дуже не сподобалася мені ця історія. Може я і скнара, але саме цю модель я для мами вибирала. А так би подешевше взяла, навіть собі, типу такої. Але ж ні. Руки у Марусі загребущі. Або заздрість заїла. Загалом, вирішила я навести лад.

!-- Composite Start -->

Взяла стару брудну хлібопічку. Відвезла її назад до брата з невісткою, а мамину нову забрала і їй відвезла. Весь день ганяла по місту туди-сюди. Навіть десь совість йокнула. Переживала, що Маруся після такого ні зі мною, ні з мамою спілкуватися не захоче. Та й добре. Вирішила, що так правильно буде.

Гаразд, якби мама ще сама реально запропонувала помінятися. Я б ще зрозуміла. Але таке нахабство стерпіти я просто не змогла.

Але досі в голові не вкладається. Як так можна? Прийти і відібрати у літньої людини подарунок. З чоловіком вони не бідують. Грошей вистачає. Захотіла іншу? Піди і купи. Навіщо такою нісенітницею займатися?

Автор: Zhinky i lohika.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page