fbpx
Історії з життя
Прийшов онук зі школи і всі речі просто кинув на диван, прошу, аби у шафу повісив – відповідає, що вдома це баба робить. Сіли робити уроки, а в нього ручки немає в портфелі і знову баба портфель збирала, а ручку не поклала. Наступного разу попросила сваху дати дитині трохи самостійності а у відповідь почула таке, що спати спокійно не можу

Прийшов онук зі школи і всі речі просто кинув на диван, прошу, аби у шафу повісив – відповідає, що вдома це баба робить. Сіли робити уроки, а в нього ручки немає в портфелі і знову баба портфель збирала, а ручку не поклала. Наступного разу попросила сваху дати дитині трохи самостійності а у відповідь почула таке, що спати спокійно не можу.

Моєму онукові пощастило, у нього цілих три бабусі, вірніше дві бабусі першого рівня і одна прабабуся. Здавалося б, дитині дуже пощастило, не у кожного в дитинстві є такий набір дбайливих родичів. Але саме на цьому етапі і починаються тихі непорозуміння бабусь.

А тепер просто картинки з життя. Забираю малого зі школи я. Чекаю, поки одягнеться. Всі його однокласники вже давно пішли, дитина намагається натягнути зимові теплі штани. На вулиці весна, сонце і плюсова температура. Кажу, що б поклав їх в мішок, на вулиці тепло. У відповідь чую:

— А баба каже, що я замерзну. – і продовжує влазити в штани.

Будь-яка спроба пояснити свасі, що не потрібно так кутати дитину розлітається об фразу:

— А раптом замерзне і занедужає? Він же такий слабкий.

Після школи переодягається і кидає одяг на диван. Прошу взяти і повісити в шафу на вішалку. Супиться, але робить і бубонить, що вдома одяг в шафу вішає баба. Починаємо робити уроки. З’ясовується, що немає олівців. Питаю чому не взяв. І у відповідь:

— А мені баба забула покласти.

При зустрічі прошу сваху, аби не робила сама все за дитину, намагаюся пояснити, що треба контролювати, але не потрібно так опікати. Відповідь чудова, але на жаль стандартна не тільки в нашій родині:

— Мені простіше самій зробити, зібрати, одягнути, ніж чекати поки він сам зробить.

Чесно кажучи я вже не знаю, як не виростити з онука ледаря. Говорила з донькою, але та ж на роботі і не завжди може контролювати свекруху. З’їхати молодим на квартиру, теж не варіант, бо сваха проживає одна у чотирикімнатній квартирі, там комунальні для її пенсії захмарні. От і виходить, що росте мій онук під гіперопікою біля надто хазяйновитої бабусі і вічно зайнятих батьків. А що з нього виросте?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page
facebook