fbpx

Приїхати? – протягнула невістка, – Сьогодні ми не зможемо у нас плани вже є. На завтра теж зайняті і на наступні вихідні нас запрошено, а на тижневі робота. Можливо, згодом, колись. Якось, – і вимкнула зв’язок

Три роки тому я стала вдовою. До того, як не стало чоловіка я жила звичайним життям. Часто була зайнята доглядом за ним, тому мені ніколи не було нудно, хоч це й клопіт. Ми з Володимиром виростили чудового сина, красивого і розумного чоловіка, який тепер має свою прибуткову справу. У мене двоє чарівних онуків, хлопчик та дівчинка.

Але мій зв’язок з рідними не дуже міцний. Раніше ми не мали хороших відносин з невісткою. Я може, колись не дуже й гарно її прийняла, можливо була дещо категоричною у судженнях та висловлюваннях. Але це ж було, коли чоловік був живий.

Тепер, коли почуття самотності стало таким всеосяжним я ніяк не можу вийти з нею на контакт. Вона не привозить до мене онуків, не пускає сина. Вони рідко забігають у гості, навіть ненароком. Може, на хвилин 10 і негайно йдуть.

А це знову означає, що я залишаюся сама із собою. Дуже хочу, щоб хоч би на канікули дітей привозили. Для мене це було б щастям, правда. Але вони ніколи цього не роблять, тому що в дітей вдома є секції, гуртки, додаткові заняття, приводити їх до мене незручно. Навіть син не каже, чому вони рідко згадують про мене, але я знаю причину.

Жаль, що раніше я не встановила довірчі стосунки з невісткою, адже все могло бути інакше. Я будь-якої миті готова, але їй уже нецікаво це.

З іншого боку, хіба вона не розуміє, наскільки я самотня? У мене немає нікого, ніхто мені не прийде на допомогу у разі чого. Зрештою, вона повинна зрозуміти, що якось теж стане свекрухою. Боюся, що вона повторить мої помилки і потім пошкодує. Я не можу вигадати, як виправити ситуацію зараз. Визнаю, що помилялася у минулому, готова змінитись. Але кому це потрібно? Син більше не відчуває до мене такої теплоти та прихильності, як раніше.

Я зателефонувала сьогодні Ані та покликала в гості. Сказала, що сумую, особливо за онуками. Але невістка одразу знайшла причину не приїжджати, більше того – не дослухала і пославшись на зайнятість поклала слухавку.

Як же їм усім пояснити, що я вже не та, ким була колись? Як замолити колишні провини?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page