3 роки тому я вийшла заміж. До мене мій чоловік вже був одружений, і у нього була дочка п’яти років. Я знала про попередній шлюб, і спокійно до цього поставилася. Але минуло три роки, і чоловік вирішив забрати дочку жити до себе. Цього я ніяк не очікувала, тепер ми будемо її виховувати. Не можу сказати, що я проти цього. Але у мене поки немає ще своїх дітей, ми тільки планували це. Але тепер у мене буде прийомна дочка, яку я повинна виховувати як свою. Мені трохи лячно. Я не знаю як себе поводити з цією дитиною.
Строго я розмовляти не зможу, адже чоловік може це неправильно зрозуміти. А, якщо буде дорікати в нехорошому ставленні до дитини, тому що вона мені не рідна. Але і потурати у всім примхам не можна, це ні до чого доброго не доведе. А раптом, вона не буде мене слухатися, не поважатиме? Все-таки я їй чужа, а вона вже все розуміє.
Дитина прожила вісім років з рідною матір’ю, а тепер їй доведеться змінити своє життя. У нас поки складалися непогані відносини, вона часто приїжджала до нас у вихідні. Але жити з нами постійно, це зовсім інша справа. І нам доведеться повністю змінити своє життя і звичайний ритм. Вона вже ходить в школу, потрібно буде з нею займатися, приділяти багато часу її вихованню. Адже це дівчинка. А я хочу своїх дітей.
Я розумію, що дитина ні в чому не винна, але чомусь не хочу, щоб вона жила з нами. Мене все влаштовувало і до цього. Дитина приїжджала іноді, ми гуляли з нею в парку, купували їй обновки. Всіх все влаштовувало, навіщо щось міняти? Її рідна мати зібралася їхати жити за кордон, вона там знайшла собі нареченого. А чоловік переймається, що її більше ніколи не побачить. Тому і не дав своєї згоди на від’їзд. Як не дивно, його колишня дружина швидко погодилася. Мабуть вирішила, що дочка їй там ні до чого. Я, звичайно, як жінка її не розумію. Залишити власну дитину, заради коханця – це нерозумно. Хоча вона сказала, що коли грунтовно там влаштується, все одно забере дитину до себе. Але хто знає, коли це буде. І станеться це взагалі.
Я тепер розумію, що дуже скоро моє життя круто зміниться, і не знаю в який бік. Хочу спробувати переконати чоловіка, що дитині краще з мамою. Ну нащо нам чуже дитя. Він уперся, а розсьорбувати ж мені.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
Популярні статті
- Кума назвала мене пліткаркою та виставила за двері! Мене! Пліткаркою?! Та я зроду-віку не була ласа до чужих таємниць, я просто не вмію тримати секрети!
- То це я для того батрачила в Італії роки та передавала синову гроші аби тепер для рідного онучка стати пугалом? Ну, свахо, дякую щиро. І невісточці милій доземний уклін. Віддячили, так віддячили
- Кому пощастить 3 лютого: гороскоп для всіх знаків Зодіаку
- Те, що брат оплатив замовлення, не скасовує вчинку його дружини. І колишнього доброго ставлення Наталка нехай не чекає
- Коли я переїхала із сім’єю з нашого рідного міста на Захід нашої країни, ми спочатку жили, як і всі евакуйовані у гуртожитку. Пізніше, ми знайшли з чоловіком роботу і винайняли будинок не далеко від міста, але друзів і знайомих із того гуртожитку у нас багато залишилось. Проте найбільше мене вражає Лариса. Уже майже рік ми знайомі і увесь цей час ця жінка не втомлюється мене дивувати