А ті гроші, що родичка взяла на весілля можна вкласти в нерухомість. Адже молодятам квартира стане в нагоді куди більше. Тут пострибали-потанцювали, гроші витратили і тепер не знає як віддавати. Не розумію їхню логіку.
Якби я одружувався на місці молодят, то сказав би своїм і батькам майбутньої дружини, щоб не гаяли грошей, а краще в житло вклалися. Але швидше за все вона або їх донька хочуть похвалитися перед людьми. Іншого пояснення цьому у мене немає.
Та й в принципі після одруження живуть в орендованій квартирі. Але зате тепер вони знають, що відсвяткували весілля ніяк не гірше від її подруги. Це було взимку. Ми якраз поверталися з дитиною додому, як тут зателефонувала родичка. Мені було ніколи, і обіцяв передзвонити пізніше.
Родичка – Так!
Я – Як і обіцяв, передзвонив.
Родичка – Молодець! Моя донька вийшла заміж.
Я – Вітаю!
Родичка: – Дякую! На це весілля було взято гроші в кредит. Частину повернула. А зараз у мене проблеми. Можеш допомогти?
Я: – ааа…
Родичка: – Та ну тебе, виручи! Твоя мама говорила, що ти тепер пристойно заробляєш. Це означає, що допомогти з грошима тобі не важко буде.
Я: – Ну і скільки треба?
Родичка: – Частина я віддала, залишилося сто тисяч гривень. Допоможеш бідній родичці?
ЯМ – А що донька?
Родичка: – не зрозуміла.
Я: – Весілля ж для неї. Нехай допоможе.
Родичка: – У них зараз немає. Вони і так платять за орендоване житло, та й ще дитина скоро з’явиться. Звідки у неї такі. Якщо не довіряєш, можу і розписку написати.
Я: – Гаразд, допоможу.
Були деякі заощадження, правда їх недостатньо. Візьму ще у друзів і виручу її, так вже й бути.
Родичка: – Правда?
Я: – Так. Тільки є одне але.
Родичка: – І яке?
Я: – Будемо оформляти твою розписку у нотаріуса. Відсотки брати не буду. Віддаси стільки скільки взяла.
Родичка: – Що?! У нотаріуса ?! Ти що ні довіряєш мені?
Я: – Довіряю. Але хочу підстрахуватися. Сума немаленька. В мене сім’я. Ризикувати не хочу.
Родичка: – Я не згодна! Ніколи б не подумала, що ти такий… Може, без нотаріуса обійдемося? Ми один одного стільки років знаємо. Я тебе не обману, чесне слово. У мене рука не підніметься обдурити не чужу людину.
Я: – Або так чи ніяк
Родичка: – Ну ти і скнара.
І образи на мою адресу і адресу сім’ї, а після поклала слухавку.
Фото ілюстративне.
