Коли я виходила за Ромою, я звісно ж знала, що він мав шлюб, ще до моєї появи у його житті. У нього двоє дітей і про них. я також знала прекрасно ледь не з першого ж дня знайомства нашого.
Два хлопчики живуть із першою дружиною Романа мого. Я знала, на що йшла і була готова, що його діти і разом з ними його колишня дружина будуть присутні в нашому житті завжди. Я брала чоловіка з минулим і була готова до всього.
Але не готова була до позиції його першої дружини. Та панянка не проти була б і всі витрати, пов’язані з дітьми, перекласти на нас з Ромою цілком і повністю.
Вона ж так заміж і не вийшла. І Ромчик мій, як добрий батько, крім щомісячних виплат допомагає колишній дружині. То необхідне в аптеці дітям купить, то зимові речі. Я навіть схвалюю його ставлення до дітей. Значить, і нашим майбутнім дітям він теж буде добрим батьком. Тим більше, по нашій сімейній кишені така допомога не є обтяжливою. І я і Ромка добре заробляємо.
Нещодавно я отримала у спадок квартиру від дідуся. Квартира велика, гарна. Я вирішила її продати та покласти гроші в банк під відсотки. Надалі я мріяла відкрити свою справу, наприклад, сімейне кафе. То була моя давня мрія. Та й у планах були діти, тож гроші стануть у нагоді.
Але чоловік днями прийшов і повідомив, що старший син вирішив іти до інституту за кордон. Там все-таки освіта краща і більше можливостей потім відкриється. Про можливості я не сперечаюся. Тим паче хлопчик досить розумний.
Але поясніть мені, будь ласка, чому навчання маю оплачувати я? А саме на це розраховував мій чоловік і його колишня, як я зрозуміла. Бо ні в чоловіка, ні в жінки його колишньої тих тисяч і в помині не має. Лиш я одна із них маю певну суму на яку вони і розраховують.
Я сказала чоловікові, що не погоджуюся з його ідеєю. Допомагати на продукти чи аптеку це одне. А оплачувати навчання та ще за кордоном це вже зовсім інші витрати. І чому його мама не думає про навчання та про все інше? Могла б і роботу собі кращу знайти і заміж вже сто разів вийшла б, а не сиділа і не сподівалася тільки на колишнього чоловіка.
Щоразу трохи, що вона дзвонить. І постійно в неї грошей не вистачає. Ти мама двох дітей, вже давно настав час навчитися розраховувати кошти, так що завжди був би запас, про всяк випадок. А в неї про всяк випадок є мій чоловік і я. Або вона спеціально це робить, щоб нам спокійно жити не давати?
Але я ніколи за весь час не була проти її існування в нашій сім’ї. Це діти і нехай батьки розлучилися, але Єгор не перестав від цього бути батьком. Але звалювати ще й освіту своїх дітей цілком на нас, та ще й за мій особистий рахунок це вже перебір.
А давайте уявимо, що в нас теж будуть діти, і раптом ми з Єгором розлучимося? І що мені потім також сидіти і чекати на подачки для своїх дітей? Саме тому я не готова розлучитися зі своїми грошима. Мені їх потім ніхто не поверне. А я залишуся без жодних накопичень. Адже в житті різне буває.
І взагалі у мене теж свої плани та потреби. Чому я завжди повинна думати і допомагати його колишній?
Єгор на мене образився. Сказав, що не чекав від мене такого ставлення до дітей. Адже від цих грошей залежить майбутнє хлопчика. А гроші ми й самі потім ще заробимо.
Ходить уже, який день на мене дметься і не розмовляє. А я вважаю, що я правильно вчинила. Він чоловік і батько цих дітей зрештою. І в них мама є. Нехай вони думають і вирішують, де брати гроші. А я тут ні до чого.
Ну хіба ж я не права?
23,05,2023
Головна картинка ілюстративна.