fbpx
Історії з життя
Сестра тоді розплакалась, як і я. Батько ж похнюпився. Для них з мамою така моя реакція стала повною несподіванкою. Я повинна була зрозуміти їх і підтримати, а я бачте, як усе повернула

Мимоволі стала свідком розмови двох жінок у автобусі. Одна розповідала іншій, як батьки допомагають їй грошима, а рідний брат за це з ними майже не розмовляє. І жінку це, у свою чергу, теж дивує. За її словами, брат працює і нічого не потребує, а в неї іпотека, маленька зарплата; їй підтримка батьків потрібніша, ніж йому. І так всю дорогу вона зі своєю супутницею обговорювали брата, через характер якого у сім’ї немає спокою зовсім.

Ця випадкова розмова нагадала мені давню історію, яка теж мало не зруйнувала наші стосунки з сестрою.

Багато років тому ми з сестрою переїхали у столицю. Обоє вже мали чоловіків і переїзд обговорювали довго. Сестра з чоловіком винаймали квартиру, ми ж продали будинок у нашому містечку, тому могли взяти однокімнатну, а того що не вистачало узяли в банку.

Наші з сестрою батьки люди, м’яко кажучи, небагаті самі жили в досить скромних статках. Бачилися ми з ними рідко, не більше 1-2 разів на рік. І ось в один із таких приїздів батько повідомив, що вони з мамою вирішили допомогти нам грошима. Повідомлення було більш, ніж несподіваним, але найцікавіше відбулося далі, коли батько вручив нам із сестрою різні суми грошей. Сестра отримала втричі більше від мене.

— Танюшці важче, а ти мусиш зрозуміти. У тебе свій дах над головою, а вона по квартирам поневіряється. Ну що, дочко старша, чи зможеш ти пережити щастя сестри? — жартівливим запитанням закінчив розмову батько і весело засміявся над власним жартом.

Жарт, зізнатися, був такий собі. Заслуги батьків у тому, що в мене був дах над головою, не було ніякої. Квартирою мене забезпечив чоловік, про що я одразу ж і сказала. Сестра тут же запитала, чи не означає це, що я хочу отримати частину від її суми.

— Ну так? Нащо мені своя хата хай і однокімнатна у кредит. Ти ж з свою продаси, докладеш ці гроші і візьмеш собі більшу. А я? Та хто тут узагалі про мене думає? – крізь сльози говорила сестричка.

Сестра тоді розплакалась, як і я. Батько ж похнюпився. Для них з мамою така моя реакція стала повною несподіванкою. Я повинна була зрозуміти їх і підтримати, а я бачте, як усе повернула.

Сестра таки взяла собі квартиру в кредит завдяки тим грошам, А я таки розширила ту що мала, тепер ми живемо у двокімнатній. Але ні з батьками, ні з сестрою я зв’язків не підтримую. Вважаю, що зі мною вчинили не чесно. А сестра повинна була одразу ж виправити ситуацію, а не ставати на бік батьків.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page