fbpx

Сестрі твоїй роботу запропонували вахтовим методом. Тиждень вдома, тиждень працює. Я їй одразу сказала, аби вона погоджувалась. Ми з тобою тут впораємось з дітками, так? Візьмеш відгул ти, потім я якось. так трьох і бавитимемо еге ж?

Сестра чомусь стала мамою трьох погодок, а тепер плачеться, як їй важко. Бачите, не вистачає їй свободи в декреті. Так вона своїми дітьми вже всіх утомила: і мене, і маму. А мені цей дитячий садок не милий, адже після роботи я хочу відпочивати, а не няньчитися.

З мамою я давно не живу, з’їхала на орендовану квартиру. Зараз активно займаюся кар’єрою, адже хочу досягти у життя значних висот і потенціал у мене є.

А ось моя сестра обрала інший шлях в житті. Вона зараз із зятем та трьома дітьми живе у мами. Добре, хоч зять часто їздить в рейси, тож на голові одне в одного не сидять. Він хоче заробити на житло, але сестрі, мабуть, і так нормально.

Вона чомусь не працює, хоча молодшого племінника можна спокійно у ясла віддавати, що поруч з нашим домом У мами будинку вічно напружена обстановка, адже сестра з мамою просто виморились одне від одного. Купа народу в одній квартирі це непросто для всіх.

Вони вимотують одне одного а потім дзвонять мені, щоб поскаржитися. Я ж тримаю нейтралітет і намагаюсь рідше туди заходити.

А учора телефонує мама, уперше за довгий період, не говорить – щебече.

— Сестрі твоїй роботу запропонували вахтовим методом. Тиждень вдома, тиждень працює. Я їй одразу сказала, аби вона погоджувалась. Ми з тобою тут впораємось з дітками, так?

Я й отетеріла.

— Якби ні! Я не згодна ні за яких обставин. у нас на роботі зараз непроста ситуація і я точно не маю часу аби няньчитись з кимось. Я – пас.

Мама у сльози одразу ж. Бачите, вони з сестрою уже все вирішили, більш того, сестра виходить на першу зміну уже ось-ось, тільки я одна оце все псую.

Мама сьогодні приходила, просить її зрозуміти і допомогти сестрі, адже нині троє дітей, то досить непросто, а підняти їх потрібно. Сестра на роботу таки піде, а мама просить не сестрі, а саме мамі допомогти з малими. Ще й дивиться так жалібно:

— Ти ж не залишиш маму саму у такий час складний?

— Залишу, мамо. – відповідаю сухо. – Саме тому, що час складний – залишу. У мене, мамо, робота і своє особисте життя. Я нікому нічого не винна і не повинна бавити трьох дітей сестри.

Мама пішла похнюплена, ще й сказала, що від мене такого ніколи в житті не очікувала.

Сиджу оце і винною почуваюсь. Хіба ж я не права, а?

12,12,2022

Головна картинка ілюстративна pexels.

You cannot copy content of this page