fbpx

Щастя закінчилося в один день. Мій чоловік просто не прийшов ночувати додому. Він не брав від мене телефон, не відповідав на повідомлення. Я подумала, що може з ним щось трапилося. Подзвонила його матері, вона сказала, що він у них, але розмовляти зі мною відмовляється

Я була заміжня 20 років. Шлюб у нас був по любові. Для мене цей шлюб став першим, для чоловіка – другим. Він мені розповідав, що його шлюб – помилка молодості. Вони розлучилися через 8 років спільного чиття. Незабаром ми познайомилися і одружилися. Чоловік завжди говорив мені, що я – ідеальна дружина, яка знає потрібне слово, може підтримати і втішити.

Я була впевнена, що наш шлюб буде міцним і, що наші діти будуть рівнятися на нас. Я не пам’ятаю, щоб ми сперечалися чи мали серйозні розбіжності в поглядах. Так, у нас були непорозуміння, але ми завжди їх проговорювали, а не влаштовували перегоди за право бути правим.

Але це все щастя закінчилося в один день. Мій чоловік просто не прийшов ночувати додому. Він не брав від мене телефон, не відповідав на повідомлення. Я подумала, що може з ним щось трапилося. Подзвонила свекрусі, вона сказала, що він у них, але розмовляти зі мною відмовляється.

Така плутанина тривала тиждень. А потім, я прийшла додому і побачила, що в квартирі не залишилося речей чоловіка. Він їх забрав. Тихо і без пояснень.

Тоді я не витримала і поїхала до свекрухи, там отримала відповіді на всі свої запитання.

У свекрухи я дізналася, що мій чоловік подав на розлучення і повернувся до своєї першої дружини. Вони вже живуть разом, збираються на відпочинок. Свекруха мені сказала, щоб я більше не приходила до них, адже я для них тепер ніхто. І щоб я не влаштовувала гучних розбірок, бо син її щасливий, і я не повинна псувати його щастя.

Для мене це було неймовірно складно, адже про свою колишню він завжди відгукувався тільки негативно, та й слова свекрухи мене зачепили.

Цю таємницю я зберігала 10 років, тому що мені соромно зізнатися, що від мене «хорошої» втекли до «поганої» колишньої дружини. Я й досі не до кінця розумію, чому так трапилося. На фоні повного благополуччя і взаєморозуміння. Чому?

За цих десять років я так і не змогла побудувати нові стосунки, хоч і траплялися гідні чоловіки. Я втратила щось більше ніж просто чоловіка, разом із ним я втратила впевненість у собі, впевненість, що можу бути доброю дружиною, від якої не втечуть.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

You cannot copy content of this page