З тридцяти дітей, тільки у трьох батьки не змогли виділити кошти на подарунок. Я була абсолютно не здивована і запропонувала скинутися і цим дітям, бо мені не хотілося їх обділяти, та й сума була не такою вже й великою. Але мама однієї дівчинки була категорично проти, щоб скидалися на подарунок її дитині, вона наполягала на тому, щоб взагалі нікому нічого не дарували. Її звичайно ж ніхто не слухав і були куплені подарунки для двадцяти дев’ятьох дітей. Однак, як вона і просила, на подарунок для її дівчинки ми грошей не зібрали.
— Солодкі гостинці і набір юного хіміка, але я свій подарунок віддала Валі, ти ж не будеш проти? — дочка винувато глянула на мене.
— Звичайно, що ні, — я завжди підтримувала її рішення, а тим паче такі.
— Їй чомусь не вистачило подарунка, і я побачила, як вона засмутилася і заплакала, хоч і відійшла вбік.
— А ти хочеш такий набір? Можемо завтра піти і тобі купити, — запропонувала я доньці.
— Та не дуже, ми в класі вже один відкрили, то там немає нічого такого, що б мене зацікавило, — спокійним голосом відповіла дівчинка.
А ввечері почалася ціла вистава у виконанні Валиної матері, дісталося всім, починаючи від моєї дочки, закінчуючи вчителькою.
Про мою дочку і про мене було сказано, що ми самоствердилися за рахунок Валі, батьки, які проігнорували її прохання, ще сьорбнуть багато лиха з таким вседозволеним вихованням, а вчителька ще не доросла до викладання, якщо допустила щоб таке трапилося.
Мене це ніяк не зачепило, після садка я вже знала, які екземпляри можуть зустрічатися, тому що входила у склад батьківського комітету. Однак багатьох батьків тоді неможливо було зупинити, деякі з них навіть хотіли піти до директора і попросити, щоб ту дівчинку перевели в інший клас. Але вчасно отямилися, адже дитина була там зовсім ні при чому.
Потім ще було багато неприємних ситуацій пов’язаних з цією панянкою, а в п’ятому класі наші шляхи розійшлися. Бідолашна дитина ніколи нікуди зі своїм класом не ходила, на дні народження, куди її запрошували однокласники, вона жодного разу не прийшла. Хоча дівчинка була дуже товариською і доброю. Пізніше ми дізналися, що у садку вона теж була одиначкою через поведінку своєї матері. Та що говорити про садок, якщо дівчинка навіть на випускний не прийшла, хоча батьки зібрали гроші й на неї.
— Це просто нерозумно Позбавляти власну дитину дитинства через свої принципи, — тато одного з учнів завжди обурювався найбільше. — Вона навіть гуляти виходить рідко, діти кличуть її, а вона каже, що мама не дозволяє.
— Ну хто зна, що відбувається у них в сім’ї, — хтось спробував встати на її захист.
— Що б не трапилося, відмовити дитині в подарункові, це дуже нерозважливо! — З цією думкою погодилися абсолютно всі і конфлікт був вичерпаний.
А я так і не змогла розібратися, правильно вона вчинила чи ні. У вихованні дітей потрібно дотримуватися своїх принципів, чи все ж таки варто від них відмовитися.
Фото ілюстративне.
