Я вийшла на роботу восени минулого року, просто перші 2 місяці летіла на неї, як у відпустку. Колеги, перерви на чай, премії і зарплата, клієнти, улюблена справа. Що могло бути прекраснішим?
Вдома мене чекав 3-річний син, який залишився з бабусею, моєю мамою. Його тато пішов від нас ще на зорі мого цікавого стану, тому допомоги чекати не було звідки. Весь цей час я підробляла, де могла, намагалася робити роботу тоді, коли дитина спала.
І ось вийшла на свою улюблену роботу. Тут за час моєї відсутності майже нічого не змінилося, тільки новий бос, але він сприйняв мене спокійно. Тим більше я не займала високу посаду, ми з ним майже не перетиналися.
Все йшло своєю чергою до новорічного корпоративу, куди я отримала запрошення на початку грудня. Пропонувалося вибрати чорне вбрання і прийти в масці. Вечірка в дусі відтінків сірого.
Я була в передчутті, не знаю чому. Напевно, тому що це був мій перший після декрету корпоратив. У мене були великі плани: випити, потанцювати, смачно поїсти і поїхати додому до сина.
Однак щось пішло не так. Я зустріла ранок в квартирі свого боса. Судячи з інтер’єру, він не одружений. Ранок був дуже зім’ятим, у голові все йшло обертом, на телефоні 56 пропущених від мами і смс «Терміново подзвони». Я вибачилася і втекла. Він мені сказав, що на роботу сьогодні можу не приходити.
І ось я тепер не знаю як себе поводити. Я ж нічого не пам’ятаю, навіть того, що було. Чому я опинилася у нього? Що йому про себе говорила? Соромно дуже. А раптом колеги щось бачили, і тепер всі будуть думати, яка я неправильна жінка. Ох, ось це я відсвяткувала Новий рік на роботі, досі не можу прийти до тями, хоч не за горами вже наступний. Що то було? Як так сталося? Не втямлю!
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
