Я до появи дитини була струнка, чоловік же особливою худорбою не відрізнявся ніколи, але раніше хоч якось тримав себе в руках, а тепер перейшов на нову посаду і став просто на очах “кругліти”. Син пішов в чоловіка теж не був ніколи маленьким, а нещодавно наш сімейний попередила мене, що без зміни харчування дитина матиме купу недугів.
Своїм вольовим рішенням я взяла все в свої руки. З будинку були винесені шкідливі солодощі, газована вода, запаси чіпсів. Раціон харчування теж змінився. Чоловік – любитель поїсти смажене і жирненьке, та й я з ним за компанію звикла. Тепер же все на пару, тушковане і варене.
Я називаю це дієтою, але по суті це просто збалансоване харчування. Чоловік, який спочатку з ентузіазмом мене підтримав, здався вже через тиждень. Йому не вистачало смаженої курки, макаронів з жирною підливою, бутербродів з майонезом і ковбасою.
Син спочатку вернув ніс від салатів і тушкованого м’яса з картоплею. Йому подавай крильця і картоплю у фритюрі, щоб потім все газованою водою запити і чіпсами заїсти.
У мене самої руки теж опускалися, бо я намагалася харчування зробити не тільки корисним, але смачним і різноманітним, витрачаючи на це купу часу і сил, а чоловік з сином кривили роти і мляво копирсалися тарілці. Але відступати було не можна. Це не примха і підгін фігури під стандарти краси, а здоров’я.
Раніше робота чоловіка була пов’язана з постійним рухом, тому він був струнким. А тепер отримав підвищення, осів в кабінеті – будь ласка, в джинси вже не поміщається. А синові взагалі ще рости і рости, потрібно зараз йому створювати правильні харчові звички, я і так затягнула з цим процесом.
Найбільше зміні нашого раціону обурювалася свекруха. У нас з чоловіком була річниця, дата не кругла, тому вирішили посидіти вдома, сімейним колом. Я приготувала стіл, там було багато всього смачного, але без звичних заправок майонезу, смажених продуктів і тому подібного.
– Щось стіл у вас якийсь дивний. Не встигла приготувати? – дивується свекруха, оглядаючи стіл в пошуках традиційного олів’є.
– А це, мама, ми на дієту сіли, – сумно поскаржився чоловік, з апетитом уплітаючи запеченого гусака і зелений салат.
– Ви чого? – сплеснула руками свекруха. – Навіщо? У вас і так все нормально! Поглянути любо на онука і сина.
Я тільки посміхнулася. Свекруха почала мене переконувати, що всі чоловіки з роками втрачають форму, це нормально. А з приводу онука взагалі переживати нема чого, які його роки.
Мене вона не переконала, як і я її. Весь вечір вона голосила і нарікала, мовляв, сама хоч пастись іди, а мужикам дай спокій.
Ну а вчора дзвонить мені колега чоловіка і моя подруга по сумістництву. Запитує, чому ми покинули ідею здорового харчування. Я здивувалась і сказала, що ми не відступились, але та здивовано відповіла, що бачила, як мій чоловік їв з лоточків геть не здорову їжу.
Я от прямо як була, так до нього на роботу і пішла. А що? Містечко у нас не велике і всі одне одного знають. Що ви думаєте? У мого чоловіка “стратигічний запас” з собою – свекруха підгодовує, бо ж вдома їсти такого він не може.
Нічого не сказала, лиш вийшовши зателефонувала вчительці сина і запитала, чи не приносить той їжу в лоточках до школи. Бінго! Там та ж історія.
Руки опускаються, плакати хочеться. Я люблю цих чоловіків і оберігаю, як умію. Як пояснити матері чоловіка, що її опіка це ведмежа послуга за яку її рідні здоров’ям розплачуватись будуть. Як припинити це підгодовування і повернути своїх чоловіків на путь істинний.
Головна картинка – pexels.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Популярні статті
- Зі свого міста ми виїхали разом із сестрою чоловіка ще у минулому лютому. Винайняли квартиру у передмісті Берліна де і мешкаємо донині. Аня мені завжди подобалась, ми з нею були подругами, аж доки не почали жити разом
- Яка робота? – дивиться на мене здивовано чоловік, – А мама моя, як сама? Ні і ще раз ні. Ти маєш звільнитись і допомагати їй. Це обов’язок дружини, хіба не так
- Коли донька йшла за Максима я була проти. Ще при знайомстві її наречений мені не сподобався. Даша очі під лоба і розповідає, який він хороший, який економний і як гарно вміє рахувати гроші, прямо до копієчки, звичок не хороших не має і правильно харчується. Я ж розуміла, що хлопець дуже економний, прямо занадто, як згодом виявилось. А останні події і доньці моїй очі відкрили
- Син знову телефонує із тим же проханням: “Мамо це тимчасово. Ти на мене ображена, а діти мої до чого? Ми жити не маємо де, впусти, хоч на місяць, доки я роботу знайду у місті і зарплатню першу отримаю”. Але мене так просто не розчулити. Я гне пускала і пускати їх до себе не буду і тут справа не в образі. Ось посудіть самі, ви б простягнули руку допомоги після такого?
- Ззовні гарне і світле приміщення зустріло мене темними коридорами і неприємним запахом. Я, навіть не одразу увійти туди змогла, надто різким був контраст між життям за територією і тут. Олена мене зустріла радо. Показала свою кімнатку, провела екскурсію, з гіркою посмішкою розповіла про “радості” життя в старечому домі. Додому я їхала із одним єдиним твердим рішенням і з наміром будь, що зробити, як надумала. та несподівано мої діти виступили проти