Подорослішавши, Ніночка приділила свою увагу реальним життєвим сценаріям. Принаймні, вона так думала, що вони більше реальні. Дівчина почала полювати на «перспективних хлопчиків з хороших сімей». Тільки ось вони її всерйоз не сприймали, і взагалі, западали на якихось незрозумілих панянок. Ну, їй-богу, далеких від ідеалу! Інша справа Ніночка: завжди в спідничці, на каблучках, зачіска «волосок до волоска», з чоловіками не сперечається, дивиться ласкаво, голосок тоненький. Не даремно ж вона чи ходила на дорожезний тренінг «Бути жінкою – управляти чоловіком»? Але, як на зло, знайомилися з Ніночкою, і навіть закохувалися тільки прості хлопці.
Ніна спритно сканувала товар на касі, коли почула від покупця, худенького сіроокого хлопця: «Дівчино, а вашій мамі зять не потрібен?» Вона навіть легенько фиркнула, мовляв, теж мені, мачо – недоучка, зараз так навіть гопота не знайомиться. Але сіроокий виявився настирливим прихильником, дочекався її після роботи і прив’язався проводжати. Звали незнайомця Олексієм, працював слюсарем в автосервісі. Взагалі, Алекс виявився прикольним пацаном. Чого він тільки не вигадував! Ніночка здавалося, що вона за рік з ним побачила більше, ніж за все своє життя. Вони і в походи ходили, і на параплані літали, сплавлялися на катамарані по місцевій річці. Олексій сміявся: «Ти, як кошеня! Тебе на лужок винесли, ти фиркаєш, до землі тиснеш, мружишся на сонечко, а самій цікаво-о! »
Влітку Олексій купив мотоцикл, підшаманив його трохи і гордо оголосив, що вони їдуть на південь і ночувати будуть в наметі на березі моря. І Ніночка майже (ну майже) Не вередувала в поїздці! Зате потім, коли вона показувала фотки, всі подружки ахали. А Танька заздрісно протягнула: «Класного ти собі хлопця знайшла, пощастило!» Ніночка тільки плечима знизала і багатозначно зауважила: «Знаєш, Таню, тут же і від жінки дещо залежить!»
Але іноді Олексій просто нестерпний! Ну, зовсім її не розумів! Ви уявляєте, що цей зануда одного разу сказав: «Ніно! Ось навіщо ти купуєш десяту помаду або двадцяту брязкалку? Поки ми молоді і легкі на підйом, треба не копійчане барахло збирати, а подорожувати, вчитися, про майбутнє думати!». Ніна спалахнула: «Кажеш, як літня училка, у жінки краса на першому місці! Що ж ти на мене запав, йди шукай подругу в бібліотеці!». Олексій її обняв і прошепотів на вухо: «Мавпеня, кохаю я тебе, виходь за мене заміж. По справжньому. Я іншого не визнаю. Візьмемо квартиру на виплату, важко, звісно, буде. Ми ж не мажори якісь, нам все самим домагатися доведеться, то як? Підеш за мене?». Ніна відповіла, що подумає. Але сама розуміла, що за Олексія вона не піде, з таким як він все життя плуга перти доведеться. Нудно. Розпланував він. Іпотека! Потім що? Діти, соплі? Прощай коса, здрастуй стрижечка? На наступний день вона написала смску «Ні. Пробач.”
І Олексій пропав. Пропав і все. Зрозумів все сам. Ну, хоч би подзвонив для пристойності… Невже зовсім за нею не нудьгує? А заміж ж кликав. Знайшов, видно, собі іншу. Розумну. Може вже до весілля готуються?
Через місяць Ніночка, ніби ненароком, підстерегла його біля дому:
– Ой! Привіт! А я до подружки, вона тут поруч живе! Як справи? Пропав кудись… Образився чи що?
– Привіт, Ніно, ти, пробач, мені треба було відразу тобі все пояснити… Не міг зважитися… Загалом, знайшли у мене в серці якусь погань. Відійти у засвіти, звичайно, не дадуть, але сама розумієш… Не до дівчат мені тепер. Зовсім.
Ніночка (ось же, ненормальна!) Бовкнула:
– Ну, гаразд, як буде все нормально, телефонуй.
Олексій, блідий аж синій, трохи посміхнувся: «А то!». І пішов геть. Ніночка наздогнала його через два квартали, і схлипуючи, зачастила: «Ось ти який! А ще заміж кликав! А сам, значить, мене ось за кого вважаєш? Ну, затупила я, винна… Сам казав, що я ще мавпочка маленька. Мене ще виховувати треба. Олексіююююю! Я тебе кохаюююю! І все-все життя кохати буду-у! » Потім раптом змахнула сльози і уривчасто викрикнула: «Тільки спробуй зі мною не одружитися!»
Операцію Олексію зробили безкоштовно, за квотою. Терпіння і час. Все буде добре. Грошей, звичайно не вистачає. Але нічого, прорвуться. Зароблять, руки-ноги є. І лише про одне Ніночка просила небеса: «Господи, зроби так, щоб у нас було «нудне – скучне» життя. А Олексій що-небудь таке-отаке завжди придумає!».
За матеріалами: життєві історії.
Фото ілюстративне.