fbpx
Історії з життя
Скільки себе пам’ятала, Ніночка, вона завжди мріяла вийти заміж за багатого. Щоб було все як в її улюбленому кіно. Щоб у бізнесмена була підла дружина, яка втекла з юнаком і педагогічно запущена дитина. Ніночка, правда, так і не вирішила, хто краще: хлопчик чи дівчинка. Але це не важливо. Малеча, трохи повередувавши, переймається до Ніночки неземною любов’ю і довірою. Бізнесмен, підкорений жіночою мудрістю Ніночки, домовитістю і, навіщо зайва скромність, красою, просто благає дівчину вийти за нього заміж!

Подорослішавши, Ніночка приділила свою увагу реальним життєвим сценаріям. Принаймні, вона так думала, що вони більше реальні. Дівчина почала полювати на «перспективних хлопчиків з хороших сімей». Тільки ось вони її всерйоз не сприймали, і взагалі, западали на якихось незрозумілих панянок. Ну, їй-богу, далеких від ідеалу! Інша справа Ніночка: завжди в спідничці, на каблучках, зачіска «волосок до волоска», з чоловіками не сперечається, дивиться ласкаво, голосок тоненький. Не даремно ж вона чи ходила на дорожезний тренінг «Бути жінкою – управляти чоловіком»? Але, як на зло, знайомилися з Ніночкою, і навіть закохувалися тільки прості хлопці.

Ніна спритно сканувала товар на касі, коли почула від покупця, худенького сіроокого хлопця: «Дівчино, а вашій мамі зять не потрібен?» Вона навіть легенько фиркнула, мовляв, теж мені, мачо – недоучка, зараз так навіть гопота не знайомиться. Але сіроокий виявився настирливим прихильником, дочекався її після роботи і прив’язався проводжати. Звали незнайомця Олексієм, працював слюсарем в автосервісі. Взагалі, Алекс виявився прикольним пацаном. Чого він тільки не вигадував! Ніночка здавалося, що вона за рік з ним побачила більше, ніж за все своє життя. Вони і в походи ходили, і на параплані літали, сплавлялися на катамарані по місцевій річці. Олексій сміявся: «Ти, як кошеня! Тебе на лужок винесли, ти фиркаєш, до землі тиснеш, мружишся на сонечко, а самій цікаво-о! »

Влітку Олексій купив мотоцикл, підшаманив його трохи і гордо оголосив, що вони їдуть на південь і ночувати будуть в наметі на березі моря. І Ніночка майже (ну майже) Не вередувала в поїздці! Зате потім, коли вона показувала фотки, всі подружки ахали. А Танька заздрісно протягнула: «Класного ти собі хлопця знайшла, пощастило!» Ніночка тільки плечима знизала і багатозначно зауважила: «Знаєш, Таню, тут же і від жінки дещо залежить!»

Але іноді Олексій просто нестерпний! Ну, зовсім її не розумів! Ви уявляєте, що цей зануда одного разу сказав: «Ніно! Ось навіщо ти купуєш десяту помаду або двадцяту брязкалку? Поки ми молоді і легкі на підйом, треба не копійчане барахло збирати, а подорожувати, вчитися, про майбутнє думати!». Ніна спалахнула: «Кажеш, як літня училка, у жінки краса на першому місці! Що ж ти на мене запав, йди шукай подругу в бібліотеці!». Олексій її обняв і прошепотів на вухо: «Мавпеня, кохаю я тебе, виходь за мене заміж. По справжньому. Я іншого не визнаю. Візьмемо квартиру на виплату, важко, звісно, буде. Ми ж не мажори якісь, нам все самим домагатися доведеться, то як? Підеш за мене?». Ніна відповіла, що подумає. Але сама розуміла, що за Олексія вона не піде, з таким як він все життя плуга перти доведеться. Нудно. Розпланував він. Іпотека! Потім що? Діти, соплі? Прощай коса, здрастуй стрижечка? На наступний день вона написала смску «Ні. Пробач.”

І Олексій пропав. Пропав і все. Зрозумів все сам. Ну, хоч би подзвонив для пристойності… Невже зовсім за нею не нудьгує? А заміж ж кликав. Знайшов, видно, собі іншу. Розумну. Може вже до весілля готуються?

Через місяць Ніночка, ніби ненароком, підстерегла його біля дому:

– Ой! Привіт! А я до подружки, вона тут поруч живе! Як справи? Пропав кудись… Образився чи що?

– Привіт, Ніно, ти, пробач, мені треба було відразу тобі все пояснити… Не міг зважитися… Загалом, знайшли у мене в серці якусь погань. Відійти у засвіти, звичайно, не дадуть, але сама розумієш… Не до дівчат мені тепер. Зовсім.

Ніночка (ось же, ненормальна!) Бовкнула:

– Ну, гаразд, як буде все нормально, телефонуй.

Олексій, блідий аж синій, трохи посміхнувся: «А то!». І пішов геть. Ніночка наздогнала його через два квартали, і схлипуючи, зачастила: «Ось ти який! А ще заміж кликав! А сам, значить, мене ось за кого вважаєш? Ну, затупила я, винна… Сам казав, що я ще мавпочка маленька. Мене ще виховувати треба. Олексіююююю! Я тебе кохаюююю! І все-все життя кохати буду-у! » Потім раптом змахнула сльози і уривчасто викрикнула: «Тільки спробуй зі мною не одружитися!»

Операцію Олексію зробили безкоштовно, за квотою. Терпіння і час. Все буде добре. Грошей, звичайно не вистачає. Але нічого, прорвуться. Зароблять, руки-ноги є. І лише про одне Ніночка просила небеса: «Господи, зроби так, щоб у нас було «нудне – скучне» життя. А Олексій що-небудь таке-отаке завжди придумає!».

За матеріалами: життєві історії.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page