Справа йшла до весілля у нас і прийшов час знайомства батьків. Ще коли за столом сиділи, я помітила, що мама моя явно чимось дуже невдоволена, але мовчить. Та й говорила в основному моя майбутня свекруха, вона жінка така, що за словом у кишеню не полізе. Як тільки гості пішли мама моя сказала безапеляційно: “Ти не підеш, дитино, у ту родину і крапка. Весілля не буде”

Справа йшла до весілля у нас і прийшов час знайомства батьків. Ще коли за столом сиділи, я помітила, що мама моя явно чимось дуже невдоволена, але мовчить. Та й говорила в основному моя майбутня свекруха, вона жінка така, що за словом у кишеню не полізе. Як тільки гості пішли мама моя сказала безапеляційно: “Ти не підеш, дитино, у ту родину і крапка. Весілля не буде”.

Ми з Ігорем зустрічаємося уже як рік. В інституті познайомились, він на три курси старший від мене. Я його як побачила, так мало не зомліла. Ну такий красень, що хоч картини пиши. Та й він мене уподобав. почали зустрічатись.

І ось уже у нас із ним діло до весілля. У визначений день зібрались наші батьки разом познайомитись і обговорити, що і як. Власне, до обговорення весілля якось і не дійшло. Все мама чоловіка мого майбутнього балакала. В основному описувала як вони живуть, та про те, як син ї ріс і які ситуації життєві були.

Ще тоді я помітила те, що мамі моїй щось явно не до вподоби. знаю ось цей її кам’яний вираз обличчя і посмішку приклеєну. Через однакові проміжки часу кивала і говорила “Угу”, або ж “ага”. А от коли розійшлись, мама мені в авто сказала:

— Я тебе в ту сім’ю не пущу, доню. Ніяких справ і відносин у нас із ними не буде, чула мене? Ти хоч одне добре слово про її родину, чи людей довкола від неї чула? А наречений твій? Він так їй підтакував із такою усмішкою зверхньою слухав. а про товариша свого він як говорив? Мамо рідна? Це зараз вони нам у очі світять та співають, а дійде черга і до тебе і до мене. не можуть бути хорошими ті, хто жодним добрим словом про людей не згадав. про всіх вони так, то й про нас так казатимуть, дай часу трішки.

От тепер я не знаю, як нам бути? Так, Ігор запальний, але ж до мене він добрий. Та й у більшості випадків він правий.

Як мені бути? І Ігоря кохаю і наперекір матері до шлюбу йти не зможу?

Скажіть. невже то правда, що треба дивитись на те, як він до людей ставиться? невже й правда згодом і до мене таке відношення буде? Все ж я його кохана.

Чи мама вже сама щось таке вигадала, бо сваха їй не сподобалась.

Ірина Т.

05,04,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page