fbpx
Історії з життя
— Син мій ще маленький, він про існування сестри й гадки не має. І чим довше не буде знати, тим краще, я думаю. Тільки не треба мені ось цього «вони ж брат з сестрою»! Я такого не розумію і ніколи не зрозумію ті сім’ї, де всі збираються за одним великим столом у свята – колишні, нинішні, діти, все упереміш. Колишні повинні залишатися в минулому

На пошті, стоячи в черзі до віконечка, розмовляли дві молоді жінки.

– В суботу не можу, ніяк не вийде, – говорила одна другій. – Зате в неділю я вільна з самого ранку. Малого мама забирає, а чоловік поїде на день народження до дочки своєї від першого шлюбу, дванадцять років їй виповнюється… Так що давай в неділю зустрінемося і підемо?

– Давай. Слухай, я завжди запитати тебе хочу – чоловік твій спілкується з дочкою! Молодець. А у тебе як з цією дівчинкою стосунки? Нормальні?

– У мене? З нею? Ніяких стосунків! Навіщо? Ми з нею навіть не знайомі, я її бачила тільки на фотографіях. Батько спілкується – і досить, я ж тут до чого? Він, до речі, теж нечасто з нею зустрічається останнім часом. Ну в дванадцять років їй вже нецікаво з татом в зоопарк йти в вихідні. Він їй дзвонить тепер в основному, їздить рідко. А день народження, святе діло.

– Як це? Ти не знайома з дочкою свого чоловіка? В одному місті живете! Три роки в шлюбі , своя дитина і не познайомилися досі? Це чоловік не хоче вас знайомити, чи ти сама проти?

– Це я не горю бажанням. Для мене це абсолютно чужа дитина. До речі, коли наш син з’явився, я теж сказала – зводити їх не будемо. Різниця у віці велика, десять років, нічого спільного у дітей немає.

– Почекай, а дівчинка взагалі знає, що у тата друга дитина?

– Знає. Але не більше того. Син мій поки ще маленький, він про існування сестри й гадки не має. І чим довше не буде знати, тим краще, я думаю. Тільки не треба мені ось цього «вони ж брат з сестрою»! Я такого не розумію і ніколи не зрозумію ті сім’ї, де всі збираються за одним великим столом у свята – колишні, нинішні, діти, все упереміш. Колишні повинні залишатися в минулому…

***

А як ви вважаєте, зведені діти від різних шлюбів повинні бути знайомі і спілкуватися? Чи це ні до чого доброго не приведе?

Покинута дитина все одно буде дивитися на нову із заздрістю і ревнощами, а новій ще спробуй поясни ситуацію так, щоб зрозуміла правильно.

А можливо, друга дружина, яка навіть не прагне хоча б поверхнево познайомитися з першою дитиною свого чоловіка і вибудувати з нею якісь стосунки, теж не права? Адже знала, за кого заміж виходила.

Якщо все ж вийшла, мала прийняти чоловіка з усіма дітьми і проблемами, і свій шлюб будувати з урахуванням того, що вже є.

Як гадаєте?

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook