fbpx

Син запропонував мені продати квартиру і купити для мене кімнату у квартирі, яку розпродують по частинах. Вони з невісткою свою частку вкладуть в кредит на власне житло. Я сина свого дуже люблю, дуже. Вважаю себе винною, адже не змогла забезпечити його житлом, але вже пізно починати гроші на нього збирати. Може й правда, погодитись? Зрештою, я ж його мама, повинна

Нещодавно я потрапила до стаціонару. Я пенсіонерка, але працюю ще прибиральницею в ЖЕКу на пів ставки. Вирішила на собі не економити і таки лягла в стаціонар. Там мені повідомили, що я не повинна більше працювати. Віднині спокій і тиша запорука мого довгого життя

Тільки я виписалася, як син ошелешив новиною:

— Мамо, давай розміняємо квартиру. Ми тобі кімнату знайшли у квартирі яку частинами розпродують. Сусідка у тебе буде бабуся літнього віку, твоя ровесниця вам весело там буде вдвох.

Всьому виною моя невістка Ліна. Пів року як син одружився і привів молоду дружину до нас додому. З перших же днів нашого життя стосунки у мене з невісткою не складаються. Ліна ним керує. У всьому Артем її слухає. Ось і ідея з продажем квартири теж належить їй.

— Мамо, давай продамо нашу квартиру, тобі купимо кімнату в комуналці, а ми собі візьмемо кредит на квартиру у новобудові. Або можеш взяти кредит нам на перший внесок на квартиру, таким чином ти віддаси половину вартості нашої квартири. зрештою, я теж маю певну частку у твоєму житлі. та й мама ти мені чи як?

Я сина свого дуже люблю, дуже. Вважаю себе винною, адже не змогла забезпечити його житлом, але вже пізно починати гроші на нього збирати. Може й правда, погодитись? Зрештою, я ж його мама, повинна.

Але як починаю уявляти себе поза межами своєї квартири – плачу. А що робити, як дитині допомогти?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page