– Слухай, я й так витратила на тебе останню зарплату! То вже думай, чим іншим хлопця брати, а не сукнею короткою.
– Що ви розумієтеся! Мені не треба мораль читати, а помогти! Різницю бачите?
Та все я бачила, вже й так розумію, що дурницю впорола, коли взяла до себе племінницю жити, а від подяки до претензій не пройшло й пів року.
Галя – донька моєї молодшої сестри, дівчинка симпатична і … все. Навіщо Людмила її запхала в медичне училище – я не знаю. Думаю, що розрахунок був таким, що вона знайде собі на роботі лікаря і вийде за нього заміж та буде щасливо жити довіку. План чудовий, але ж чи то Люда вже так засліплена любов’ю до доньки, чи що, проте, ну не буде зараз перспективний хлопець лише на фігуру дивитися та на миле личко. Знаєте, які зараз конкурентки? Бо я знаю, адже й досі не заміжня. В свій час теж не підійшла одному хлопцеві, якого кохала всім серцем, а він вибрав іншу, а я вже ні з ким іншим бути не захотіла. От і залишилася в свої п’ятдесят три старою дівою.
А тут мені сестра й підкинула свою доньку, щоб вона у мене жила, бо ж мені самотньо. А ще гроші на неї витрачала, бо й так не маю куди дівати, на думку рідних.
Я похресниці зраділа, бо в моїх спогадах вона була завжди милою і соромливою дівчинкою, а потім і дівчиною, але де я гадала, що то лише така личина? На справді дівчина без ніяких стремлінь і бажань, як от вийти заміж за якогось багача, щоб потім сидіти з довгими нігтями та фотографії виставляти з тими ж нігтями, але вже на ногах.
Я спочатку їй казала, що дівчина має мати смак не лише в одязі, але й в книжках, кіно, театрі, мати якесь хобі, але та лиш реготала і казала, що з її фігурою більше нічого й не треба.
Я її рік терпіла, але з мене було годі. Я витратила на неї купу грошей, бо купила таке плаття, яке робило мою племінницю неймовірно гарною, далі взуття, гроші на макіяж і зачіску і такою королівною вона пішла на відкриття нового відділення факультету. І там зірвала джекпот: до неї почав залицятися син декана факультету, не відходив від неї ні на крок, казав, що прекраснішої дівчини він ще не зустрічав.
І все було просто чудово до того моменту, поки Галя не почала висловлювати щодо всього свою експертну думку, хоч я їй наголошувала аби вона мовчала і мило усміхалася та кивала головою. Але ж то певно є в крові, що має твоє слово бути зверху от і все.
Десь пів року хлопець ще шалів від її фігури, а потім зник.
Вона кинулася до мене за черговою порцією грошей, що я на свій сором і зробила, бо думала, що легше відкупитися, ніж пояснити, чому це не спрацює. Як Галя не міняла форму губ і брів, але нічого не виходило, а тепер он вже з самого ранку гупала мені в двері ногами, що все пропало і він з іншою одружується, треба негайно мені віддати всі свої кошти аби Галя вже так нарядилася. Щоб всі навколо попадали від захвату.
– Дитино, – кажу їй, – Спецефекти можна тільки раз використати і все, далі в хід йде розум і характер, а в тебе ні того, ні того нема.
– Що ви розумієтеся? Самі живете, а мене повчаєте, вже у вас і розум є і характер, а чоловіка чого нема?
На це питання я не змогла відповісти, бо й справді – чого? Як ви гадаєте?
Історія заснована на реальних подіях, імена та обставини змінені в інтересах головних героїв.
Фото Ярослава Романюка
Автор Ксеня Ропота