anna

Я стояла посеред вітальні, оточена родичами, які дивилися на мене з подивом, а дехто – з обуренням. Мій голос тремтів, але я не могла більше мовчати: “Ви всі

Я влетіла в той скромний будиночок, ніби буря і застигла на порозі. Андрій сидів на старому дивані, його обличчя спочатку здивуване, а потім збентежене. Поруч стояла жінка років

Коли я почула, як свекруха шепотіла Андрію, що він не має віднеошення до нашої дитини, і що я просто користуюся ним, усе в мені перевернулося. Я стояла за

Мій чоловік, Сергій, висунув мені таку безглузду вимогу, що я й досі не можу повірити, як таке могло статися. Він наполягав, щоб я витратила наші останні заощадження на

Я стояла посеред банкетного залу, де гості завмерли в напруженій тиші, а повітря ніби загусло від несподіваного викриття. Моя зовиця Віка, з очима, повними обурення, повернулася до матері:

Я стояла, тримаючись за край столу, перед очима пливли кола. Гості сміялися за столом, а мій чоловік Роман сидів серед них, байдужий до мого стану, ніби я була

Я лежала на ліжку в своїй кімнаті, не в силах поворухнутися. Сусідка Галина зайшла зранку позичити солі й раптом побачила мене – в теплій куртці, в чоботах, наче

Я стояла за дверима кухні, намагаючись дихати тихіше. Голоси Андрія та його матері Галини Іванівни долинали чітко, і кожне слово було важчим каменя. — Андрію, ти мусиш діяти

– Мамо, що ви робите? – запитала я, ще не розплющивши очі, відчуваючи, як ковдру з мене стягнули, залишивши мене зовсім без захисту. Свекруха реготала, вже стоячи в