anna

— Ну, як вам не до вподоби моя присутність, то, може, влаштуємо вас у затишний пансіонат? — вирвалося в мене з роздратуванням, коли черговий раз ложка з кашею

— Ось, Ганно Іванівно, шановні гості, — почала я, тримаючи в руках келих з компотом, і раптом відчула, як щось усередині мене розривається, ніби довго напнута струна нарешті

Кажуть, що материнське серце — то найчутливіший прилад у світі. Воно здатне вловити фальш у голосі дитини за тисячі кілометрів, відчути тривогу ще до того, як вона з’явиться

— Ти егоїстка! Троє дітей ледь зводять кінці з кінцями, а ти тут у просторій квартирі розкошувала! — вигукнула свекруха, поки я акуратно складала його светри в валізу,

— А чому ми взагалі маємо питати її дозволу? Це ж абсурд! — голос моєї свекрухи, Віри Павлівни, просочувався крізь щілину в кухонних дверях. — Андрійку, ти чоловік

Весняне повітря у моїй вітальні було напоєне пахощами свіжозмеленої кави та крихкою надією на спокій. Кілька років тому я, майже не роздумуючи, підставила плече рідній сестрі та її

— Віддай ключі і забирайся до матері, Вікторе! Я більше не дам тобі жодної копійки на твої забаганки, поки сама не доїдаю, щоб закрити наші борги! — мій

Це була та сама тиша, яка зазвичай передує великій бурі. Олена сиділа на кухні, стиснувши пальцями краї стільниці, і дивилася на Андрія, який розслаблено розвалився у кріслі. —

На пероні київського вокзалу панував звичний хаос: хтось поспішав на електричку, хтось тягнув величезні валізи, а повітря було просякнуте запахом паленої гуми, дешевої кави з автоматів та вологого

— На тридцять років дружби могла б і розщедритися! Ти ж чудово розумієш, це не просто чергова дата, це — рубіж, певна віха! — Жанна театрально закотила очі,