anna

– Софія, ти знову мене ігноруєш! – голос Дарії тремтів від образи, коли вона вчепилася в мою руку біля входу в кав’ярню. – Я півдня чекала на твій

Я стояла на кухні, тримаючи в руках тарілку з пересмаженим м’ясом, що пахло, наче підошва старого чобота. Годинник показував уже 00:17, ігристе так і не відкоркували, а Сергій

Я стояла на кухні, тримаючи в руках чашку із чаєм, який щойно заварила. Було сьома ранку неділі, і я планувала поспати хоча б до дев’ятої. Двері відчинилися без

— Олено, забирайтесь обоє геть з мого дому! — голос пані Одарки дзвенів, наче розбите скло, розсипаючись по кухні. — Мій Петро — людина чесна, а ти йому

Мій телефон задзвонив о дев’ятій вечора, коли я саме вкладала дітей спати. На екрані висвітилося ім’я сестри – Марини. Я знала, що це не просто “привіт”. Востаннє ми

Я стояла на порозі їхньої кухні, тримаючи в руках ту саму вазу з маминого сервізу, яку впізнала миттєво. Серце калатало, ніби хотіло вистрибнути. Олена саме витягувала з полиці

— Терміново приїжджай! Треба поговорити! — зателефонувала раптово мені мама, і в її голосі чулася така напруга, що аж мурашки побігли по шкірі. — Вибач, мамо, я на

— Ой, чуть не зніс мене! — вигукнула теща, розмахуючи руками, коли Богдан ледве не налетів на неї з пакетом продуктів у руках, а повітря в коридорі наповнилося

— Олено, ви що, одна поїдете? Залишаєте дітей і Світлану Іванівну з нами? — вигукнув чоловік, перегороджуючи шлях до воріт. Його обличчя почервоніло від обурення, а я стояла

— Ти що, серйозно думаєш, що я залишуся тут няньчитися з твоєю мамою, поки ти там розважаєшся з якоюсь молодою дівчиною в своєму новому готелі? — говорила я,