anna

— Мамо, ти серйозно? Ти хочеш, щоб я виїхала з цієї квартири, яку я сама відремонтувала, вклавши всі свої заощадження? — запитала я, намагаючись стримати тремтіння в голосі,

– Мамо, ми з чоловіком вирішили взяти кредит на нову машину, бо стара вже зовсім розвалюється, а нам треба їздити на роботу щодня! – вигукнула моя дочка Олена,

Я тремтячими руками набрала номер Віталія, мого молодшого сина, серце калатало від хвилювання. Я лежала в лікарняній палаті, відчуваючи слабкість у всьому тілі, і знала, що без допомоги

– То ти тільки салат і картоплю приготувала? А якісь цікаві закуски будуть? Ну, типу канапе чи свіжі фрукти? – запитала Ірина, оглядаючи мій стіл з таким виразом

– Боже мій, ти що, зовсім не розумієш, як треба вести господарство? Цей борщ виглядає так, ніби ти його тиждень варила! А подивися на ці вікна – пилюка

– Чому ти не віриш мені, Андрію? Я ж для нас усіх старалася, для нашого сина, для майбутнього! – мій голос тремтів, коли я намагалася вхопити його за

– Олено, я йду. Вона при надії, – сказав Андрій, стоячи в дверях нашої кухні, тримаючи спортивну сумку з речами. Його голос був холодним, як ранковий вітер у

– Тарасе, я серйозно, давай ще раз поговоримо! – я намагалася стримати роздратування, стоячи посеред кухні з чашкою кави в руках. – Я не хочу, щоб твоя мама

– Мамо, ти що тут робиш? – Андрій стоїть у дверях, тримаючи ключі від машини, очі широко розплющені. – Як це що? Додому повернулася! – відповідаю я, стискаючи

Я сиділа на кухні, попиваючи чай, коли почула стук у двері. Відкрила – і там стояв Іван, мій колишній чоловік, з великим букетом квітів і коробкою цукерок. Його