– У нашій сімейній бібліотеці є книжка про окультизм, автора Штайнера, – сказала Женя, – дідусь з Німеччини привіз. Цікава… – Женю, навіщо ти цікавишся тим суєвір’ям? – дорікнула Юля. – А я читала спогади Конан Дойля, що він зустрів справжню медіумку і бачив, як вона викликає духів. До того часу він вважав їх шахраями, – докинула Валя. – Дівчаточка, та я все про спіритизм знаю. А давайте зберемося в п’ятницю опівночі, в ніч на Андрія, в моїй кімнаті і спробуємо поспілкуватися з потойбіччям, – в Жені очі так і загорілися, – якраз більшість поїде додому, ніхто не заважатиме.
Мене не раз дивує, що люди третього тисячоліття вірять у містику. Навіть ті, що вірять у Бога, охоче дивляться телепередачі про змагання екстрасенсів, їхні розслідуваннями нерозкритих правопорушень, нез’ясованих
Ця історія почалася із допису в одній соціальній мережі про жінку, яка між почуттями кохання до пересічного, але високоосвіченого і духовно багатого чоловіка та звичайної приязні до заможного, обрала останнього, щоб у подружжі бути забезпеченою і фінансово, і матеріально
Ця історія почалася із допису в одній соціальній мережі про жінку, яка між почуттями кохання до пересічного, але високоосвіченого і духовно багатого чоловіка та звичайної приязні до заможного,
Часто задумуюся над питанням: чи я пізнала себе до кінця, бо не раз допускала вчинки, які від себе не чекала, про що потім жаліла і перепрошувала. Наприклад, історія про однокурсницю Галю, яка заслуговує, щоб про неї розповісти окремо. Але я в кількох реченнях спробую передати, що мені не дає спокою, бентежить сумління, бо я виявила іншим довірену мені таємницю і зрадила своїм принципам не розголошувати чужих секретів.
Комусь із давньогрецьких мудреців приписують вислів «Пізнай себе, і ти пізнаєш світ», сказані ще до нашої ери. Чи то слова Сократа, чи Філона, точно невідомо, але вони навіть
Несподіваний дзвінок у двері перервав незручну мовчанку. Ми нікого не чекали. Софійка швидше вийшла з моєї кімнати і перша пішла відчиняти. Це були Олена й Микола. Радості від цього візиту ні в кого з нас не було. – Зачекай, Софіє, не відвертайся, – попросила Олена, – ми прийшли поговорити.
Мій чоловік Анатолій рано пішов з життя. Одружилися ми вже немолодими, та з дітьми не спішили, до батьківства вирішили підготуватися відповідально: закінчити в квартирі ремонт, облаштувати дитячу кімнату,
– Чому ти перестав зважати на мої думки, Ігорю? Може, втомився на роботі і нам варто вдвох кудись поїхати відпочити? – Так, – задумливо мовив чоловік, – нам треба… одне від одного… відпочити… – і після паузи ледь чутно додав: – Я від тебе йду. А мені чомусь згадався його тремтливий голос і сказані майже чверть століття тому слова «я тебе кохаю» – Прости, але я покохав іншу, не можу без неї жити.
З часу, коли Ігор тремтливим голосом сказав мені «я тебе кохаю» минуло двадцять два, нібито щасливих роки. Бо ж і суперечки траплялися, і ображалися одне на одного, й
Коли я гуляю в парку з малою Іванкою, знайомі вважають дівчинку моєю донькою, мене називають молодою мамою і дивуються, коли це я встигла вийти заміж. Адже мені минуло всього дев’ятнадцять, я тільки закінчила другий курс економічного факультету. Коли кажу, що це моя молодша сестричка, не можуть повірити. Раніше, ще на першому курсі, мене бачили в парку з хлопцем, однокурсником Іваном Авраменком, тому й вирішили, що це його дитина. Насправді, так і було, але дівчинка була лише моєю сестрою, а не донечкою.
Коли я гуляю в парку з малою Іванкою, знайомі вважають дівчинку моєю дочкою, мене називають молодою мамою і дивуються, коли це я встигла вийти заміж. Адже мені минуло
Павло зразу ж погодився на пропозицію Лізи поїхати з її далеким родичем Тимуром на будівництво в Португалію. Знав би він, що то за «родич», і наскільки він «далекий», то сидів би каменем вдома
Єлизавета, моя колишня співробітниця, вийшла заміж за Павла, мого найближчого сусіда, вдівця, батька семирічної Світланки. Його дружини Надії не стало два роки тому. Ми з нею дружили, і
Я була в захваті від Олегової щедрості. Видно, що він хотів справити на мене враження. І це йому вдалося. Якби ж то я знала, звідкіля ті гроші!
Я вступила на бюджет – і моїй радості не було меж. Але з  гуртожитком не пощастило: поселяли тільки студентів з інших областей. Щодня доїздити – це стомлювало вкрай,
Моя мама спала і бачила своїм зятем Антона, сина заможних мешканців нашого будинку і майбутнього стоматолога. Для неї на першому місці завжди були не почуття і повага, а вигода й гроші.
Моя мама спала і бачила своїм зятем Антона, сина заможних мешканців нашого будинку і майбутнього стоматолога. Для неї на першому місці завжди були не почуття і повага, а
Я сама ростила чотирирічну Світланку. Її тато Денис ніколи не брав участі у вихованні донечки з моменту, коли я ще носила дитя під серцем. А зараз він позивається до суду, що я не дозволяю йому забирати дівчинку на вихідні у його розкішні хороми, на які він розжився після заснування власної правничої фірми. А як я можу на таке погодитися?
Я сама ростила чотирирічну Світланку. Її тато Денис ніколи не брав участі у вихованні донечки з моменту, коли я ще носила дитя під серцем. А зараз він позивається

You cannot copy content of this page