Коли я гуляю в парку з малою Іванкою, знайомі вважають дівчинку моєю донькою, мене називають молодою мамою і дивуються, коли це я встигла вийти заміж. Адже мені минуло всього дев’ятнадцять, я тільки закінчила другий курс економічного факультету. Коли кажу, що це моя молодша сестричка, не можуть повірити. Раніше, ще на першому курсі, мене бачили в парку з хлопцем, однокурсником Іваном Авраменком, тому й вирішили, що це його дитина. Насправді, так і було, але дівчинка була лише моєю сестрою, а не донечкою.
Коли я гуляю в парку з малою Іванкою, знайомі вважають дівчинку моєю дочкою, мене називають молодою мамою і дивуються, коли це я встигла вийти заміж. Адже мені минуло
Павло зразу ж погодився на пропозицію Лізи поїхати з її далеким родичем Тимуром на будівництво в Португалію. Знав би він, що то за «родич», і наскільки він «далекий», то сидів би каменем вдома
Єлизавета, моя колишня співробітниця, вийшла заміж за Павла, мого найближчого сусіда, вдівця, батька семирічної Світланки. Його дружини Надії не стало два роки тому. Ми з нею дружили, і
Я була в захваті від Олегової щедрості. Видно, що він хотів справити на мене враження. І це йому вдалося. Якби ж то я знала, звідкіля ті гроші!
Я вступила на бюджет – і моїй радості не було меж. Але з  гуртожитком не пощастило: поселяли тільки студентів з інших областей. Щодня доїздити – це стомлювало вкрай,
Моя мама спала і бачила своїм зятем Антона, сина заможних мешканців нашого будинку і майбутнього стоматолога. Для неї на першому місці завжди були не почуття і повага, а вигода й гроші.
Моя мама спала і бачила своїм зятем Антона, сина заможних мешканців нашого будинку і майбутнього стоматолога. Для неї на першому місці завжди були не почуття і повага, а
Я сама ростила чотирирічну Світланку. Її тато Денис ніколи не брав участі у вихованні донечки з моменту, коли я ще носила дитя під серцем. А зараз він позивається до суду, що я не дозволяю йому забирати дівчинку на вихідні у його розкішні хороми, на які він розжився після заснування власної правничої фірми. А як я можу на таке погодитися?
Я сама ростила чотирирічну Світланку. Її тато Денис ніколи не брав участі у вихованні донечки з моменту, коли я ще носила дитя під серцем. А зараз він позивається
Дарина розказала Мирославу, що в мене є дитина. Це його не тільки не зупинило, а ще й навіяло уяву, що він одружиться зі мною і всиновить мою доньку.
Без зайвої скромності скажу: я красива і освічена, заможна і  успішна. Чому ж в особистому житті я така нещаслива? Маю власну квартиру, викладаю в коледжі іноземну мову, навіть
Я стала свідчицею, як вона подавала чоловікові вечерю і водночас говорила й говорила, що купити, на щось гроші в когось позичити. Бо треба, треба, вже і зараз треба, бо завтра буде пізно. Стомлений після роботи Сергій тільки мовчки слухав цей потік слів. У мене ледь не зірвалося з язика: «Та ж дай чоловіку спокійно поїсти».
Ми з Ларисою подружилися, як тільки вона з чоловіком Сергієм і дванадцятирічною донькою Соломією оселилися в нашому будинку. Я працювала тоді в ОСББ, часто спілкувалася з нею, була
– Я до Марка Павленка, – заторохтіла незнайомка, – хотіла сюрприз зробити, в гуртожиток із дітьми приїхала, а його сусід Роман каже, що він живе ось за цією адресою. – Так, а я цих хлопчиків знаю, бачила їх на фотографії в  їхнього дядька. – Ви хотіли сказати «татка»? – поправила гостя. – Хіба вони не його племінники? – навіщось перепитала Уляна, хоча й так уже все було зрозуміло. – Вони – його дітки! – підвищила голос жінка.
Все починалося так незвичайно, трішки зворушливо і навіть романтично, як у кіно. Уляна працювала в дитячій поліклініці, що знаходилася в центрі міста, і доїжджала на роботу зі спального
Був звичайний робочий день. Алла Михайлівна оглядала тваринку, коли задзвонив її телефон. Вона попросила мене взяти слухавку і відповісти. Телефонували з університету, де навчався третьокурсник Владислав, її син. Повідомлення було не з приємних: студента не допускають до заліку через пропуски лекцій. На обличчі керівниці намалювалося здивування і досада. Вона сама виховувала хлопця, платила за навчання. покладала на нього великі надії.
Я працювала помічницею власниці ветеринарної клініки. Був звичайний робочий день. Алла Михайлівна оглядала тваринку, коли задзвонив її телефон. Вона попросила мене взяти слухавку і відповісти. Телефонували з університету,
Звичайно, поєднати свою долю я бажала б тільки з Євгеном. Але так сталося, що він покохав іншу, мою шкільну подругу Ольгу, а про мої почуття так і не здогадався. Як склалося його життя, я нічого не знала, бо давно переїхала з рідного міста, перестала спілкуватися з Олею, хоч ми ніколи не сварилися, та вона й не знала, що я була закохана в Женю.
Видно, мені на роду написано не зазнати щастя в особистому житті, а тільки розчарування. Перший раз я закохалася ще школяркою в молодого хлопця Євгена, потім моя найближча подруга

You cannot copy content of this page