Головна

mar

Я сама ростила чотирирічну Світланку. Її тато Денис ніколи не брав участі у вихованні донечки з моменту, коли я ще носила дитя під серцем. А зараз він позивається до суду, що я не дозволяю йому забирати дівчинку на вихідні у його розкішні хороми, на які він розжився після заснування власної правничої фірми. А як я можу на таке погодитися?
Історії з життя 0
Я сама ростила чотирирічну Світланку. Її тато Денис ніколи не брав участі у вихованні донечки з моменту, коли я ще носила дитя під серцем. А зараз він позивається
Дарина розказала Мирославу, що в мене є дитина. Це його не тільки не зупинило, а ще й навіяло уяву, що він одружиться зі мною і всиновить мою доньку.
Історії з життя 0
Без зайвої скромності скажу: я красива і освічена, заможна і  успішна. Чому ж в особистому житті я така нещаслива? Маю власну квартиру, викладаю в коледжі іноземну мову, навіть
Я стала свідчицею, як вона подавала чоловікові вечерю і водночас говорила й говорила, що купити, на щось гроші в когось позичити. Бо треба, треба, вже і зараз треба, бо завтра буде пізно. Стомлений після роботи Сергій тільки мовчки слухав цей потік слів. У мене ледь не зірвалося з язика: «Та ж дай чоловіку спокійно поїсти».
Історії з життя 0
Ми з Ларисою подружилися, як тільки вона з чоловіком Сергієм і дванадцятирічною донькою Соломією оселилися в нашому будинку. Я працювала тоді в ОСББ, часто спілкувалася з нею, була
– Я до Марка Павленка, – заторохтіла незнайомка, – хотіла сюрприз зробити, в гуртожиток із дітьми приїхала, а його сусід Роман каже, що він живе ось за цією адресою. – Так, а я цих хлопчиків знаю, бачила їх на фотографії в  їхнього дядька. – Ви хотіли сказати «татка»? – поправила гостя. – Хіба вони не його племінники? – навіщось перепитала Уляна, хоча й так уже все було зрозуміло. – Вони – його дітки! – підвищила голос жінка.
Історії з життя 0
Все починалося так незвичайно, трішки зворушливо і навіть романтично, як у кіно. Уляна працювала в дитячій поліклініці, що знаходилася в центрі міста, і доїжджала на роботу зі спального
Був звичайний робочий день. Алла Михайлівна оглядала тваринку, коли задзвонив її телефон. Вона попросила мене взяти слухавку і відповісти. Телефонували з університету, де навчався третьокурсник Владислав, її син. Повідомлення було не з приємних: студента не допускають до заліку через пропуски лекцій. На обличчі керівниці намалювалося здивування і досада. Вона сама виховувала хлопця, платила за навчання. покладала на нього великі надії.
Історії з життя 0
Я працювала помічницею власниці ветеринарної клініки. Був звичайний робочий день. Алла Михайлівна оглядала тваринку, коли задзвонив її телефон. Вона попросила мене взяти слухавку і відповісти. Телефонували з університету,
Звичайно, поєднати свою долю я бажала б тільки з Євгеном. Але так сталося, що він покохав іншу, мою шкільну подругу Ольгу, а про мої почуття так і не здогадався. Як склалося його життя, я нічого не знала, бо давно переїхала з рідного міста, перестала спілкуватися з Олею, хоч ми ніколи не сварилися, та вона й не знала, що я була закохана в Женю.
Історії з життя 0
Видно, мені на роду написано не зазнати щастя в особистому житті, а тільки розчарування. Перший раз я закохалася ще школяркою в молодого хлопця Євгена, потім моя найближча подруга
Від того, що почула у відповідь, я отетеріла. – Я – наймолодший, тож хата і земельна ділянка належить мені. Я й оформив усе на себе. Бо мені треба: живу у великому місті, маю двох неодружених синів, комусь із них залишу квартиру. А ти – сама живеш у синовій хаті, маєш пенсію, то навіщо тобі ще пів батьківської хати?
Історії з життя 0
У нашій родині я найстарша дитина, після мене ще троє було у батьків. Ото якби я була найменшою, вважалася б принцесою серед старших братів. Але так як я
Ми з Ним гуляли осіннім парком, сиділи на лавці обійнявшись. Був прохолодний вересневий вечір, і він куртку свою накинув мені на плечі, та ще й зігрівав словами, як мене сильно кохає. Мені хотілося бути з ним до ранку, аж тут озвався мій телефон.
Історії з життя 0
Хоч друзі мені казали, що любові забагато не буває, я все ж залишилася при своїй думці, що багато чого в світі може бути надміру, і тоді виникають проблеми.
Аллі не подобалися мої зауваження про те, що як економити, то на всьому, то готувати їжу вдома, а не замовляти в ресторані, до кращих часів не купувати брендовий одяг і взуття, прикраси та аксесуари, потерпіти без салонів краси та фітнес-клубів. Але де там! Якщо Віталію вже було не до тренувань і не до гри в більярд, то невістка заявила, що «має виглядати гарно, робота вимагає і змінювати її вона не збирається».
Історії з життя 0
Я – мати тридцятирічного сина, що в черговий раз зібрався одружуватися, але ще не розлучився з попередньою дружиною. Місяць тому Віталій подав заяву про розірвання шлюбу, а вчора
Троє дітей – то не жарти, щоб характер свій показувати. Її старший син, випускник, мріє про архітектурний коледж. Йому хоча б в дев’ятому класі репетитора з математики найняти, але звідки взяти грошей, коли і середній просить кілька сотень на поїздку з класом по замках, а наймолодший – про планшет маму благає. Тут би на комуналку, одяг і харчування вистачало.
Історії з життя 0
Ми з подругою Галиною працювали покоївками в гарному готелі і, як для жінок, заробляли, начебто, й непогано, можна було б безбідно жити, але при умові, що й чоловіки

You cannot copy content of this page