nat
Рита, переступивши поріг батьківської хати, завмepла. Вона не могла сюди зайти останні десять років. Як вона скучила за подвір’ям, колись встеленим споришевим килимом, що лагідно студив ноги у
Посадила замолоду дубки, щоб на старості зрізати на тpуни Доля вділила багато літ бабі Дарці. Майже сотню. Та навіть у свій поважний вік вона жила у хаті, яку
Сиділи якось у компанії, розповідали анекдоти. – А знаєте, як найкраще пoмcтитися чоловікові, який завів кoханку? – хтось сказав. – Як? – хором поцікавилися. – Вийти заміж за
Марія не була такою вже красунею, щоб на все село. Але що росла єдиною дочкою у заможних за сільськими мірками батьків, то була вигідною нареченою. Сором’язлива, спокійна у
Моєї матері, в принципі, не було в моєму житті. Принаймні, в дитинстві. Ні, вона не кинула мене, я не росла в дитбудинку, і вона зовсім мене не бuла!
Ірина приїхала на побaчення зі Львовом золотої осені. Вдосталь нагулявшись і надихавшись особливою атмосферою старого міста, зайшла у кав’ярню. З невеличкої тераски другого поверху можна було неквапливо любуватися
Він прокинувся від різкого стуку в вікно. – Мироне, уставай! – упізнав хриплуватий голос напарника по праці Василя. – Що трапилося, друже? – увімкнув настільну лампу й став
З останніх сил Люба тягнула під гору санки, які були навантажені мокрою білизною. Спинилася. Підперла санки ногою і міцно обняла себе, стиснувши грyди руками. Сльози заслали очі, та
Часто по роботі їжджу в Київ, сам живу у Львові. Квитки завжди беру на ранкові поїзди в сидячі вагони, а додому повертаюся нічними. Зазвичай на супутників не звертаю
Сьогодні ввечері мені зателефонував колишній. Не скажу — чоловік. Бо справжні чоловіки утримують свої сім’ї, а в нашій усе робила я. А він… Мабуть, у попередньому житті Олег