nat

Вона репетирувала цю фразу всю дорогу. Вигадувала інші. Уявляла те, як мама кинеся її обіймати і неодмінно заплаче. Вона зовсім не злилася на неї – напевно, у мами

Кажуть, що літня людина відчуває, коли її земна дорога добігає кінця. От і Віра Сергіївна відчула — їй уже вісімдесят два. Захвилювалася, адже в неї не залишилося жодного

– Хіба в мене тут готель, чи що? – пробурчав Матвій і кинув телефон на диван. – Звідки всі ці родичі берутьcя? Пес на ім’я Барон, що дрімав

– Ти не так плов готуєш! – заглядаючи через плече Марини, констатував Юрко. Марина обернулася до нього і мовчки вклала в його руку ложку. Вона не любила, коли

«І як ти так змогла?», – кажуть мені всі, з ким мені доводяться ближче знайомитися чи по роботі, чи в дружбі. «Було дуже важко вибрати себе», – кажу

Тетяна Михайлівна сиділа на лавці за двором, чекаючи приїзду онуків. До зустрічі вона вже підготувалася: вставши рано-вранці, наварила й напекла різних “смаколиків”, знаючи, хто що найбільше любить. Зять

Чоловік змінився не одразу, по краплині, по фразі, по вчинку він відкривався зі сторони, яку мені ніколи не показував. Я була молода і сприймала його слова за віру,

Свекра в гості я ніяк не чекала, але те, що він ще став на порозі з валізою, то мене здивувало найбільше. Він ніколи не виїжджав з села без

Вперше я вирішила повністю довіритися свекрусі, вперше за всі тринадцять років шлюбу. Знаєте, Ілля з села, там мати тримала корову і свиню, а мої батьки все життя прожили

– Ви дверима помилилися?, – я підозріло оглядала двох молодих людей. – Ні, тітко Валю, ми до вас. – До мене? Я вас зовсім не знаю, – я