nat

Весілля справляли на початку вересня, коли повітря вже пахне сухою кукурудзою і прибитим пилом, але сонце ще пече по-літньому. Микола Григорович, батько нареченої, виставив колонки прямо на подвір’я,

На стіні у вітальні, між вишитим рушником та годинником, що розмірено відлічує хвилини, висить фотографія. Золотаве сонячне проміння, що пробивається крізь фіранку, щоразу в цей час завмирає на

Оксана Миколаївна поставила чайник на плиту й задивилася у вікно. Надворі була звичайна сіра весна — та пора, коли зима ще не відступила, але люди вже вирішили одягнути

Вона лежить у ліжку, вкрита легким пледом, і в цій ранковій тиші здається зовсім крихітною. Я підходжу навшпиньки, завмираючи від того, як знайомо здригаються її повіки. Вони припухлі,

Сонце хилилося до обрію, розфарбовуючи верхівки старих лип у кольори стиглого меду, коли біля хвіртки садиби на околиці села зупинилося таксі. Степан Іванович та Марія Федорівна, стоячи на

Оксана та Ігор не здивувалися ранньому візиту Маргарити Степанівни. Вона не чекала запрошення, а просто пройшла в коридор, на ходу розв’язуючи вузол на своїй яскравій хустинці. — Ігорю,

Ця зміна погоди завжди тисне у скроні, та й піднімання ящиків в кіоску з ранку до вечора здоров’я не додає. Якраз розкладала свіжі батони, ще теплі, аж пальці

Восени у Любові Семенівни, сільської фельдшерки, завжди повно роботи. Ось знову рипнули двері і на порозі стояла її подруга Віра, яка була частою гостею, не так покавувати, як

Сиджу я, значить, на кухні, перебираю квасолю для борщу, а тут мій Віталік заходить — такий весь натхненний, аж очі блищать. Сідає навпроти, підсуває до себе вазочку з

Цієї зими взявся мій чоловік господарювати, бо я два тижні з ліжка встати не могла. Досі бурчав на мене, що я його гроші тринькаю, а тут взявся лад