Виписку призначили на 12 годину дня, але попередили, що родичам треба під’їхати раніше, щоб встигнути оформити всі необхідні документи і не затягувати процедуру, адже не одні ми виписуватимемося.
Чоловіка я попередила про це заздалегідь, щоб він зміг розпланувати свій день. Сказав, що скасує все, але біля обов’язково буде вчасно.
Рано-вранці я зателефонували йому знову, сказав, що зараз їде на роботу і відразу після наради — до мене, заспокоїв, що обов’язково встигне приїхати до призначеного часу.
Після одинадцятої приїхали мої батьки, оформили та забрали всі документи, невдовзі приїхали і свекри з квітами та повітряними кулями. Поступово почали виписувати молодих матусь, які радісно виносили своїм родичам дорогоцінні згортки.
Додзвонитися чоловікові намагалися всі по черзі: і я, і його та мої батьки – телефон був вимкнений. Я до останнього сподівалася, що він от-от примчить.
Зрештою, на виписці залишилася тільки я і довелося їхати додому без благовірного. Найцікавіше, що я не встигла взяти з собою сумочку, тому ключів від квартири у мене з собою не було — хто ж міг уявити, що я повертатимуся без чоловіка! Тому відразу після виписки ми поїхали до моїх батьків.
Так-сяк прилаштувавши малюка на ліжку батьків (оскільки все приготоване, звичайно ж, було вдома), я вже вкотре спробувала додзвонитися до чоловіка і знову безрезультатно. Місця собі не знаходила кілька годин, а потім заснула. Чоловік приїхав коли вже було темно. З квітами, тортом та гучними вибаченнями.
— Вибач, люба, я так закрутився на роботі, що зовсім забув, що сьогодні виписка!
І це слово «забув» остаточно мене добило. Я готова була пробачити справи, роботу, зайнятість та все інше, але «ЗАБУВ!»
Побачивши мій стан, батько просто виставив чоловіка за двері і наказав йому поїхати.
Потім він цілу ніч намагався до мене додзвонитися, та я не відповідала, тоді він почав надсилати мені СМС, аж поки я не відключила телефон, щоб спробувати заснути.
Вранці обміркувавши все ще раз, я вирішила, що не зможу його вибачити. Залишилося тільки якось забрати дитячі речі і перевезти їх до моїх батьків, напевно, краще це робити вдень, поки чоловік «нічого не пам’ятає».
За матеріалами: Tsikavyy pohlyad.
Фото ілюстративне.
