fbpx
Історії з життя
— Так вона ж бідося нічого і не знала! – хитаючи головами обговорювали учорашню подію жінки, – Уявляєш: тягне оті торби і ридає. Кажуть до мами подалась і з доньками, як і з мамою балакати не хоче. Та й хто захотів після того, що вони всі влаштували. І де у людей совість, то ж дитина рідна і мама

Шість років тому Тетяна подалася до Італії. Здавалося, після всіх поневірянь, які довелося пройти, щоб дістатися сонячної, казково багатої країни, їй нарешті пощастить. До всякої роботи звикла, тому не боялася, що не подужає.

Далека родичка вже підшукала для неї місце, тому хвилювалася тільки за те, як її приймуть господарі. Однак вони виявилися людьми інтелігентними і єдине, чого вимагали, щоб нова служниця весь час була «на підхваті».

Коли отримувала плату за свою роботу, то забувала, якими зусиллями вона діставалася. Мало того, що на чужині, ще й з ранку до вечора, як Попелюшка: зроби, подай, принеси … Здавалося б, неважко, а за день так набігає, що і ніг не відчувається.

Скільки було задоволення і радості, коли відправляла додому гроші! Знала, як вони необхідні сім’ї, особливо двом дочкам, які ось-ось школу закінчать. У такі хвилини пишалася собою – ризикнувши поїхала в далечінь в сорокарічному віці, щоб забезпечити дітям гідне життя.

На гроші Тетяни придбали квартиру для старшої дочки, яка вже встигла вийти заміж, капітально відремонтували будинок в селі, а чоловік їздив на новенькій «Ауді», та ще й трактора прикупив. Не раз говорила собі: пора повертатися додому, ось тільки ще зароблю на щось необхідне. Ці «щось» ніяк не закінчувалися. Однак, коли молодша дочка в телефонній розмові сказала, що зібралася заміж, Тетяна твердо вирішила: досить.

Не стала навіть повідомляти про свій приїзд рідним, подумала, що сюрпризом буде краще. … Який же довгої здавалася жінці дорога додому! Коли вийшла з автобуса і побачила дах свого будинку, то мало не зомліла. Трохи турбувалася, тому що останнім часом рідко спілкувалася з рідними. Особливо з чоловіком: то він у відрядженні, то ще десь. 3 дочками також розмови збіднілі теплом – так все по-діловому, стримано і, в основному, про гроші. …

Двері на веранду відкриті – значить, вдома хтось є. Ледве колихнулася фіранка в вікні. Точно, є. Тільки взялася за дверну ручку – на порозі з’явилася миловидна жінка. Руде волосся, молодше неї, Тетяни, одягнена в кокетливий блакитний халатик

Вона не розуміла, не могла зрозуміти, що робить в її будинку незнайомка, яка явно відчуває себе тут господинею? Раптом вона все зрозуміла. Світ перед очима полетів і закрутився, тому й не чула, що говорив її чоловік, який стояв поруч з незнайомою красунею.

В той день мало не пів села бачило, як обвішана сумками-кравчучками (подарунки же всім везла!) Тетяна, плачучи, йшла дорогою. Йшла до своєї старої матері.

Матір їй відразу розповіла, що вже десь півроку, як Василь привів собі нову дружину. Тетяні ж вирішили нічого не говорити. До пори до часу. Щоб вона додому не захотіла приїхати. Що вже змінити? А там хоч грошей заробляє.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page
facebook