Пляцок з печива із двома видами крему – діти від нього в захваті
Складові:
– 500 г звичайнісінького печива; Джерело
– 250 г вершків;
– варення з черешні;
– вишневий джем.
Читайте також: ДОМАШНІЙ КВАС, вже через 6 годин. Готую не один рік, від бочкового не відрізнити
Інгредієнти для крему:
– 200 мл молока;
– 150 г цукру;
– пакетик ванільного цукру;
– 3 ст.л. борошна;
– 4 жовтки;
– 200 г вершкового масла.
Приготування ванільного крему:
1. Жовтки треба змішати з цукром і ваніллю до консистенції піни.
2. Додайте в цю суміш 3 ст.л. борошна і добре перемішайте.
3. Налийте молоко і варіть крем на маленькому вогні безперервно перемішуючи. Крем повинен стати густим, після цього його знімають з вогню. У остиглий крем додайте збите вершкове масло.
4. Збийте міксером вже всі інгредієнти крему близько 2-3 хвилин, до пишної консистенції.
5. Змішайте вишневий джем з варенням з черешні.
Оформлення десерту:
6. На дно прямокутної форми, розміром 24 x 30 см постеліть харчову плівку. Викладіть один ряд печива і змастіть його ванільним кремом.
Увага! Печиво не треба попередньо промокати, так як воно досить просочиться ванільним кремом і буде цілком м’яким і ніжним.
7. На крем знову викладіть шар печива. Змастіть печиво сумішшю джему та варення. Останнім шаром викладіть знову печиво.
8. Вершки треба збити до консистенції пишної піни і змастити ними печиво. Зверху можна прикрасити десерт крихтами печива або шоколадом натертим на дрібній тертці.
9. Поставте десерт в холодильник мінімум на 2 години, щоб він просочився, після чого розріжте торт ножем змоченим в гарячій воді (без слідів води на лезі).
Смачного!
Популярні статті
- Мені було завжди тяжко слухати, як свекруха шукає в мого сина риси Андрія. Їх там просто не могло бути і я з кожним днем все чекала, коли вона це побачить
- Просто не розумію, чому батько не сказав мені, що у нього такі неприємності? Все можна було б вирішити і швидше, і з меншими затратами душевних сил
- Свекруха може тримати на руках старшу онучку, відвернутися від моєї доньки і жартувати: «Ми зайняті, а третій тут зайвий». Це дослівна цитата, яку моїй донці сказала бабуся
- Звичайно, що я їй не допомагала по доброті душевній. Я що їй родичка чи донька? І не треба мені про мораль. Ми всі живі люди і маємо розуміти, що вік у нас короткий, а доглядати на схилі літ комусь треба. То чого б і квартиру не переписати, як на те пішло
- Якось чоловік мене обійняв, зарився носом в моє волосся і прошепотів: «Як добре, що ти мені пробачила.». «Як добре, що ти не бачиш мого обличчя зараз», – подумала я з усмішкою