До дня народження Тетяни залишалося кілька днів. Вона дуже хотіла в подарунок хороший акваріум, але чоловік не бачив в ньому сенсу, так само як і в іншій живності.
Тримати в квартирі кішок або собак Максим заборонив відразу після весілля – десять років тому. Таня вирішила, що спокійні рибки можуть бути прекрасною альтернативою шерстяному другові, дряпаючому меблі. Так хотілося доглядати за кимось. Але чоловік шкодував грошей.
Взагалі тема подарунків завжди була болюча в цій родині. Не те щоб дружина вередувала і мріяла про норкові шуби і діаманти. Та й доходів таких у Тані і Макса не було. Просто вона завжди вважала, що подарунок на день народження, який буває раз на рік, повинен бути пам’ятним, цінним і від душі.
Максим же вважав за краще купувати те, що дешевше. Він не соромився про це говорити: мовляв, навіщо зайві витрати? Подарунки дарують “сопливі” залицяльники, щоб справити враження.
Квіти за весь час один раз приносив – найскромніший букетик, який тільки можна уявити. Щоб прикрасу якесь подарувати, хай навіть і біжутерію якісну – ніколи. Але самій собі їй незручно купувати такі речі. Невже не хочеться зробити приємне коханій людині? Адже це кайф – вибрати щось оригінальне для своєї другої половинки, а потім зробити сюрприз.
На крайній випадок, можна просто поїхати разом і вибрати. Але щороку Таня ображалася, коли замість бажаних парфумів, наприклад, отримувала дешеву парасольку чи шампунь який-небудь. Вона ж намагалася йому щось піднести – то светр зв’яже, то ще щось.
Руки мала золоті. Колись навіть з температурою їздила за тканиною, щоб зшити йому чохли для сидінь, він дуже хотів. А у відповідь – тільки чисто для “галочки”.
Начебто нісенітниця, якби він і на собі так економив. А ось і ні. Для себе Максим не жалів нічого.
Тетяна на початку їх стосунків не помічала цієї риси. Коли вона після розлучення з першим чоловіком залишилася одна з дитиною на руках, то Максим здався їй героєм.
Прийшов побачив переміг. Сказав: “Ти мені потрібна, і твого сина я прийму, як рідного, тим більше що своїх дітей у мене немає”. У цьому він вчинив по-чоловічому, і тепер уже п’ятнадцятирічний Олексій вітчима поважає і любить.
До речі, рідний батько фінансово все ж допомагає хлопцеві, так що скнара Максим чи ні, для нього зовсім неважливо. Та й вік такий, що крім інтернету в телефоні нічого не хвилює.
А ось Тетяна почала засмучуватися, що чоловік виявився таким. Сам захотів “воздушки” – поїхав і купив, хоч задоволення не з дешевих. До неї ще приціл купив і купу всяких штук. “Потрібно мені емоції таким чином вихлюпувати, у всіх моїх друзів є, чим я гірший?” Гітару у когось викупів – згадають молодість, сидячи в наметі біля багаття. І намет знайшов навіть заради цієї справи. Романтик, де не треба
А про риболовлю і говорити нічого: тисячі гривень з літа в літо витрачає він на своє улюблене заняття. А сам привезе одну маленьку щучку і хвалиться. На рибалці Макс може і по три доби пропадати, так що це взагалі святе для нього. І коли він встиг стати таким самолюбом?
Для всіх своїх “хотілок” чоловік знаходить виправдання. Все йому необхідно. Вміє розписати так, що Таня не хоче, але матиме віру. Вічно інструменти замовляє дорогі – нібито, в гаражі без них ніяк. Таке враження, що у нього не гараж, а повноцінний автосервіс. Хоча чому дивуватися: для нього машина – це як друга дружина. Напевно, навіть краще. Кажуть, Макс після роботи частенько затримується спеціально, щоб спокійно лазити по сайтах в пошуках чергової автоновинки.
Найдорожчі підшипники, аксесуари та інше – все для “улюбленої”. Ну правильно, це ж не пошарпана “сімка”, а хороша іномарка, на якій кожен день їздиш на роботу.
Таня неодноразово просилася за кермо, адже колись водила, але Максим сказав, що це машина не для дослідів. Мовляв, бери собі стареньку і катайся. А на що вона купить? Бюджет спільний, Таня на себе не звикла витрачатися.
Звісно, вона не мовчала, а й випрошувати набридло. Що це за подарунок, коли треба сто разів повторити чоловікові, навіщо ця річ, що ти будеш нею користуватися, а не відкладеш в шафу до кращих часів?
Якось раз вона поскаржилася подрузі, хоч і соромно було:
– Ніколи б не подумала, але чоловік виявився скнарою.
– Терпіти не можу таких чоловіків, – сказала подруга. – Пам’ятаю, упадав за мною один хлопець, так у нього була звичка не платити за таксі. Після третього разу я сказала йому, що він не чоловік, і ми більше не зустрічалися з ним. Таких відразу видно.
– А я от не знала раніше. Може, не пізно його ще змінити? В іншому – то він хороша людина.
-Не знаю, як ти його міняти збираєшся. Він же не дитина. Нехай заробляє нормально, щоб не боятися за кожну копійку. Хоча серед багатих таких теж чимало.
У минулому напередодні восьмого березня Макс вирішив прикупити собі набір викруток та насадок за шість тисяч. Таня не витримала:
– А він тобі точно потрібен – то за таку ціну?
– Я дивився дешевші – один непотріб. Сама знаєш, скупий платить двічі. Тому краще перестрахуватися.
– Он, електробритва тобі теж ніби як потрібна була. Однак, ти голишся одноразовими станками.
– І що? Коли – небудь почну і нею користуватися. Вона не пропаде.
-Ну от і я так міркувала, коли хотіла до Нового року купити собі ще одну нічну сорочку. Але ти мені сказав, що мені і без неї є, що носити. Але ж вона не завадила б. Адже тканина від часу псується, вицвітає.
– І ти через два місяці вирішила мені пред’явити?
– Я не пред’являю. Просто прикро, що ти свої інтереси ставиш вище моїх. Звичайно, викрутки потрібніші, вони ж для справи! Нічого, що ти візьмеш у руки їх потім два раз за рік. Справа ж. Так само і нескінченні блешні. Яких тільки наборів у тебе немає, а я собі соромлюся набір тарілок купити, який давно хочу – у нас же є.
-Не роби проблему на рівному місці, – сказав Максим і, звичайно, залишився при своїй думці, як типовий телець.
– Я не збиралася з тобою сваритися.
– Ось і з радістю, закрили тему.
І в честь жіночого дня подарував Тані набір пластикових контейнерів. Такий ось турботливий чоловік і дбайливий господар. А Таня вирішила таємно собі купити гарний срібний браслет, коли отримала зарплату. Це був подарунок самій собі.
Дійшло до абсурду: вона тримала прикрасу в сумці і не показувала чоловікові. Одягала тільки на роботу, а коли Макс за нею приїжджав, то відразу ж знімала і ховала. За цю дрібницю він точно б почав висловлювати, як ніби вона скоїла щось неприпустиме.
“Боже мій, я доросла тітка, а поводжусь, як школярка. Невже я настільки боюся свого чоловіка?”
До речі, він зауважив, що в гаманці в той місяць додалася не вся Таніна зарплата. У них було золоте правило: знімати гроші з картки і класти в загальну скарбничку. А коли потрібно – брати і говорити про це обов’язково.
Таня обманула, що здавала дві тисячі на дні народження співробітників. Але обман все одно розкрився через місяць: повернувшись пізно з роботи, вона ніяк не могла знайти в сумці ключі і в темряві не помітила, як браслет впав. Звісно, Максим його на наступний день і виявив.
-Танюшо, це чиє?
У неї всередині все опустилася. Як так вона могла впустити? Перший раз купила собі щось без його відома і ось, будь ласка.
– Це моє. Не дивуйся. Купила зі своїх чесно зароблених грошей, тому що давно хотіла. Він не золотий, не з діамантами, дешевше багатьох твоїх штук. Вже тим більше поруч “не стояв” з твоїм набором викруток.
– Ясно. Могла б і попередити.
– Навіщо? Щоб ти знову сказав, що це нісенітниця, що без усього цілком можна обійтися, краще продуктів набрати?
-Коли я таке говорив?
– Завжди. Твої закиди, скнарність мене просто дістали. Не пам’ятаєш, як я пропонувала тобі на новорічних святах сходити в кафе, а ти не захотів? А я прекрасно пам’ятаю. І зробила висновок, що ти любиш тільки себе. Цінуєш тільки свої інтереси.
Максим мовчав. Звісно, не згоден, просто не хотів суперечки.
– Загалом так: більше ніяких подарунків. Не треба витрачатися на дрібниці, які мені сто років не потрібні. Будемо економити.
Але і ти собі не купуй всілякі набори інструментів, вудки, гачки, рюкзаки, костюми для рибалок та інше під виглядом необхідного. Домовилися?
– Що значить “під виглядом”? Я що, по твоєму, нічого не роблю. Мені не треба ремонтувати машину?
– Та стільки, скільки ти купуєш для цього ремонту, напевно, жоден чоловік не купує. Легше продати її і пішки ходити.
– Ну якщо тобі простіше, то і ходи. Подивлюсь, що ти скажеш, коли на вулиці буде ожеледь і мінус тридцять. І звідки тобі знати, скільки інші витрачають. Стежила за кимось?
-Ні, милий мій. Більше ніяких великих витрат, ніяких виправдань.
-Та не питання, – зі злістю сказав чоловік.
Тетяна з того разу більше не говорила на цю тему. Макс спочатку стримував себе в плані “хотілок”, але потім знову почалося: квадрокоптер купив – синові, мовляв, теж цікаво буде. Тільки ось він у нього зламався майже відразу, а того, хто зможе відремонтувати, знайти не вдалося. І ось всі вечори він став пропадати в гаражі, включить там ігри сидить крутить – ремонтує квадрокоптер. Так і продав його за копійки якомусь юнакові.
Раз не виходить економити, Тетяна вирішила заздалегідь підготувати “ґрунт” для покупки акваріума.
Вивчила в інтернеті види риб, водоростей, прочитала все про фільтри, подивилася ціни. Вибрала більш менш доступний варіант. Вирішила знову зробити подарунок сама собі.
Але сталося диво. Коли вона стояла біля каси, в зоомагазин зайшов Максим.
Таня з коробкою мало не пройшла повз чоловіка.
Привіт, а ти чого тут? – здивувався він. – Зрозуміло. За тим же, що і я.
Таня лише посміхнулася.
-Ну і навіщо тоді нам два акваріуми?
– Невже ти збирався купити мені його?
-А навіщо я, по – твоєму, тут, га? Чи хом’яка якого-небудь?
Тетяна не вірила своїм очам. Вони приїхали додому і півдня возилися з установкою акваріума. Максима начебто навіть захопив цей процес. Акваріум чудово вписався в інтер’єр.
– Ось, а скільки збурень було, – зауважила вона.
-Тепер треба цю справу відзначити, – засміявся чоловік.
Таня дивилася на нього і не розуміла, що з ним сталося. “Невже зрозумів, нарешті, що дружину теж іноді треба балувати. Тим більше я не прошу нічого особливого”.
Так Тетяна стала завзятою акваріумолюбкою, а Максим з часом навчився робити приємні подарунки, хай і не завжди. Вона навіть не очікувала від нього такого і ніяк не могла зрозуміти, чому він, раптом, змінився. Містика якась.
