— Ближче мами у нас із сестрою нікого немає, вона нам дала все те, що зараз маємо, без неї я б не впоралася з усіма труднощами дорослого життя, та й зараз, у тридцять п’ять часто з нею раджусь…
– А тато?
– Тато – пішов від нас. Саме тоді, коли нам була потрібна його підтримка, він раптом зрозумів, що «любить іншу». Так, красива, молода, на десяток років молодша за маму. Я якраз школу закінчувала, а сестра на два роки молодша.
Майже шістнадцять років – прекрасна сім’я, ми вже підлітками у тата з рук не злазили, коли він приходив після роботи, а коли нездужали, просили його щось почитати, він так захопливо умів читати пригоди, ніби кіно дивишся, варто було тільки заплющити очі. У день зарплати – обов’язкове відвідування магазину іграшок – ляльками у нас увесь будинок завалений був. Потім звідкись узялась ця Марина, на мою думку, вона у відрядження до них на фірму приїжджала.
Тато пішов. Мама довго не вірила, сподівалася, що це так, скоро пройде, чекала, навіть ночами стояла біля вікна. Вона ж так і не зійшлася потім ні з ким, а тепер ось – несподівана недуга.
— Батько допомагав вам?
— Так, він і з дому пішов у тому, в чому був. Спочатку кімнату винаймали, потім квартиру якось зміг купити, офіційних виплат не було, але суми перераховував солідні, намагався бути в курсі наших справ, тільки ми його уникали…
— Чому?
— А навіщо він нам? У нього друга сім’я. Там з’явилася на світ дівчинка. Якось хотів познайомити мене з нашою зведеною сестрою, я розвернулася і пішла, дівчинка тоді розплакалася чомусь, шкода її було, адже вона ні до чого в цій ситуації, але я просто не могла її прийняти. Батько перекреслив наше життя. Гроші – так, вони були не зайвими, у цьому його дорікнути не можу, але вони не були для нас основним чинником. Головне – те, що він від нас пішов. От захотілося іншу дружину, та й годі! Те, що з мамою на той час прожив уже майже двадцять років – просто викреслив з пам’яті, те, що ми його благали залишитися – його не чіпало.
Я слухала сповідь своєї знайомої і думала, наскільки складне життя. Адже батько не забув про них. Можливо, він справді зустрів ту, на яку чекав усе життя, після чого допомагав своїй колишній родині, не скупився і намагався якось підтримувати стосунки з дітьми. Напевно, ніхто не має права засуджувати за зроблений колись вибір.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.