fbpx
Історії з життя
Терпіти більше не можу доньку цивільної дружини. Схоже, пора просто піти від них

Не звик скаржитися, але відчуваю, що потребую поради. Два роки тому познайомився з жінкою, почали зустрічатися, потім переїхав до неї. Офіційно ми не розписані, але вважаю її своєю дружиною, все роблю по дому, зарплату віддаю до копійки. У мене дітей немає, а ось у дружини є дочка-старшокласниця від першого шлюбу. До того як я до них переїхав, вона здавалася мені цілком милою дівчинкою. Але потім її як підмінили.

Всім своїм виглядом вона показує, що я – ніхто, порожнє місце, хоча живе переважно на мої гроші. Як тільки я з’являюся на порозі, демонстративно йде в свою кімнату, їсть теж окремо. На всі мої спроби поговорити по душах показово ігнорує, чим мене страшенно дратує.

Я не звик терпіти до себе такого ставлення, тим більше від дитини, яку я ще і утримую. Дружина каже, що у неї перехідний вік, який скоро мине, але боюся, що моє терпіння скоро закінчиться. Не виходить знайти спільну мову з падчеркою.

А недавно ця “мила істота” заявила, що ми з матір’ю можемо котитися на всі чотири сторони, вона після дев’ятого класу піде працювати манікюрницею і буде сама себе забезпечувати. Дружина зчинила галас, а я ось сиджу і думаю – нафіг мені весь цей цирк. Мене цілком влаштовувало, коли ми зустрічалися кілька разів на тиждень на нейтральній території. Може, я і слабак, але в такій обстановці більше жити не хочу. Дружина каже, що якщо я піду, ми більше не побачимося. Я її кохаю, але її доньку терпіти сил більше немає.

Павло, 39 років.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page