Люди рідко вірять в те, що є однолюби. А жінки, які можуть жити заради дітей і зовсім не звертати уваги на чоловіків теж є великою рідкістю.
Олена закінчила школу, вступила до інституту, вдарилася в науку. От тільки не склалося. На роботі за фахом вона, як виявилося нікому не потрібна.
Пішла працювати в ресторанний бізнес, точніше офіціантом. Хоча батьки її ніколи на роботу не виганяли. Вона взагалі з дружної люблячої сім’ї, де діти виросли в ніжності і з нескінченною впевненістю в підтримці своїх батьків. Працювала Олена чудово: уважна та відповідальна дівчина завжди чула лише похвалу і отримувала щедрі премії від начальства. Одного разу до їхнього ресторану зайшов чоловік.
Олег — дорослий чоловік, вдвічі старший за Олену — відразу сподобався дівчині. Чарівність і професійне обслуговування молоденької офіціантки теж зворушило гостя, через що він почав навідуватися до них майже кожного дня, а одного разу просидів до самого закриття. Він запросив Олену на прогулянку і та погодилася.
Того вечора Олег розповів, що невдало одружився, тому зараз розлучається, приїхав з іншого міста у пошуках щастя. Але там в минулому житті у нього залишилася маленька донечка, за якою він дуже сумує. Скинувши із себе цей сумний тягар спогадів, чоловік запропонував їй більше не розлучатися.
У Оленчиній родині з’явилася нова людина — дорослий шанований чоловік. Вона за ним, як за кам’яною стіною. Нехай він і розлучений, нехай і набагато старший за неї, та Оленка поруч із ним дуже щаслива.
Батьки не можуть натішитися. Олег також був дуже задоволений спокійним життям з коханою жінкою. Проте в одну мить усе скінчилося.
Олег терпіти не міг, коли скаржаться на болячки і вірять у забобони. Коли йому поставили складний діагноз, у родині це сприйняли, як покарання йому, за те, що залишив дружину з донькою. Чоловік швидко зліг, бо нічого не допомагало. Через півроку коханого не стало, а з ним пішли любов, ніжність, спокій і надії.
Через два роки Олена повністю оговталася і твердо вирішила, що не хоче більше жити ні з одним чоловіком. Однак їй, як і будь-якій жінці, дуже хотілося дарувати комусь свою ніжність і ласку. З числа нескінченних відвідувачів того ж ресторану жінка вибрала найкрасивішого чоловіка. Стосунки зав’язалися швидко, Оленка отримала, що хотіла. Як тільки вона дізналася про свій цікавий стан, то відразу припинила, будь яке спілкування з чоловіком! Її вчинок засуджували всі, окрім батьків.
Оленка стала матір’ю прекрасної дівчинки. Тепер в їхньому домі були дві красуні, якими ніяк не могли налюбуватися Оленчині батьки. Повне занурення, абсолютне розчинення — ось, як можна описати Оленчину любов до доньки. Життя знову стало прекрасним, яскравим, веселим. Повернулися забуті почуття, через що здавалося, ніби Олег знову поруч із нею. Подруги шепотілися і запитували у жінки, мовляв, як це бути матір’ю-одиначкою і виховувати дитину без чоловічої підтримки? Оленка тільки посміхалася у відповідь.
— Якби ж ви тільки знали, як сильно я кохала свого чоловіка. Так, нам було відведено зовсім мало часу, ну і нехай! Проте наші почуття були такої сили, якої мені вистачить до кінця життя і яка завжди грітиме мене самотніми вечорами. Олега вже давно немає, однак я досі відчуваю його любов, я живу і ділюся нею з донечкою.
І справді, зустрінешся з Оленкою, поговориш і переконуєшся, що вона в сто разів щасливіша за будь-яку пересічну жінку.
Фото – ілюстративне(pexels).