Ми з чоловіком разом вже сім років. І живемо ми нормально. Тільки моя свекруха постійно налаштовує чоловіка проти мене через те, що у нас немає дітей.
Перший раз я відчула, що при надії через півроку спільного життя. Ми тоді жили у свекрухи, потім чоловік поїхав у відрядження на два місяці в інше місто. Через два тижні після його від’їзду, я дізналася про своє становище. Чи не було меж моєї радості. Через те що чоловік був далеко, довелося йому розповісти новину по телефону. Але він, на мій погляд, відреагував холодно. Вже через багато часу чоловік зізнався, що тоді не повірив мені. Навіть не знаю чому.
Виношувала я спочатку важко. Два рази потрапляла на збереження. Через два місяці чоловік приїхав, відпочив тиждень і знову поїхав. А на терміні 12 тижнів, я втратила малюка. А чоловіка поряд не було, тому він не надто й хвилювався. Я поплакала, відновилася і вирішила, що потрібно ще раз спробувати.
Довгі три роки я не могла понести, спеціалісти не розуміли чому. І коли я зовсім опустила руки, диво прийшло несподівано. Я знову дізналася про те, що в мені нове життя. Цього разу чоловік був поруч, і все складалося добре. Але привести дитину у цей світ, мені не судилося. Я знову потрапила на збереження, додому повернулася вже одна.
Другу втрату було важче пережити. Після цього свекруха постійно говорила, що потрібно знову пробувати. Вона при кожній зустрічі нагадувала про те, що час йде і пора заводити дітей. При цьому у чоловіка є двоє дітей від першого шлюбу і їм вона не сильно рада, коли ті приїжджають.
Ще через два роки знову усе повторилось. А свекруха навіть не співчувала, а повторювала одне: потрібно мати дитину.
Тепер постійно своєму синові каже: раз вона не може тобі дітей подарувати, розлучайся і шукай іншу дружину. Я часто чую такі розмови, коли ми приїжджаємо до неї гості. Вона як спеціально кличе чоловіка на кухню, і там з ним розмовляє. Але так, щоб я все чула. Ставиться до мене з погордою. Для мене це неприємна тема, а з її боку не тільки немає співчуття, а навпаки як ніби зневага.
Це так прикро. Ну, я ж не одна така. І я хочу сама мати дитинку, а таке враження, що я відмовляюся. Це те ж саме, що сліпому дорікати, що той не бачить.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
