fbpx
Історії з життя
— Ти, синочку зі своєю жінкою, нам три роки онука бачити забороняв, а тепер, як допомога з дитиною потрібна, і про батьків згадав. Хай дружинонька твоя гарненько попросить, а ні, тоді вибачай!

— Ти, синочку зі своєю жінкою, нам три роки онука бачити забороняв, а тепер, як допомога з дитиною потрібна, і про батьків згадав. Хай дружинонька твоя гарненько попросить, а ні, тоді вибачай!

– А я синові так і сказала – а за що мені її любити, твою Катю, от скажи? – з обуренням в голосі ділиться Софія Сергіївна. – Вона, кажу, хоч щось доброго для мене зробила? Ні! Зате до нас претензій купа. І в квартиру ми їх свою не пустили – ну, в однокімнатну, яку здаємо. І внука прописувати відмовилися. Після цього вона нам і
заявила – дитини більше не побачите взагалі!

З невісткою у Софії Сергіївни дійсно не ладиться з самого початку – ще з весілля, яке відбулася три роки тому.

– Нас з батьком навіть не запросили, уявляєш? – розпачливо розповідає Софія Сергіївна. – Сказали, вони тільки зареєструються, весілля як такої не буде, грошей немає, накопичуємо на іпотеку. Гаразд, немає так немає. А потім я фотки в соцмережах побачила випадково, з весілля, якого не було. Сина запитала – що за справи? Він каже, ми з друзями збиралися, без батьків. Катіних теж не було. Так Катині в Італії на заробітках, хоч якось можна пояснити. А ми поруч. І теж не потрібні …

До цього Софія Сергіївна з чоловіком вели розмову про те, що треба б, напевно, пустити молодих в свою однокімнатну квартиру, коли з’їдуть мешканці. Якось раз між іншим запитали сина з нареченою, які у них плани з приводу житла, і як вони дивилися б на пропозицію пожити в тій квартирі. Молоді відповіли, що
в принципі були б не проти, це здорово прискорило б накопичення першого внеску на іпотеку.

– Ніхто нічого конкретного не обіцяв! – розповідає Софія Сергіївна. – Батько сказав – гаразд, потім подивимося.

А потім нас на весілля не запросили. І батьки вирішили – ну, раз одружитися зуміли самі, то і далі обійдуться без нас.

Молоді образились не на жарт, невістка вже, виявляється, збирала речі і мало не меблі замовила в нову квартиру, що належить свекрам. Ось з того часу відносини і напружилися. Деякий час, з півроку, напевно, після тієї події батьки з молодими взагалі не спілкувалися. А коли, нарешті, зустрілися в найближчі новорічні свята, Софія Сергіївна побачила, що невістка вже явно в положенні.

– Ну, зраділи, звичайно! – розповідає вона. – Ще б пак – перший онук від єдиного сина! Стали спілкуватися. Але теж, знаєш, все в одні ворота. Дитині купила купу речей – за погодженням з невісткою, природно. Коляску, комод, в які вона пальчиком тицьнула, купу костюмчиків, комбінезон. Подарунки брали, дякували. Самі ніколи нічого. Навіть в день народження в той рік згадали про мене о десятій вечора вже, уявляєш? Але я намагалася не звертати уваги – у них така подія на носі, не тим голова зайнята.

А потім на шляху відносин свекрухи і невістки виник новий камінь спотикання – прописка дитини.

– Через пару днів після виписки вони прийшли просити зареєструвати малюка! – розповідає Софія Сергіївна.

– Я чесно сказала, що я не готова. Це тільки прописати просто. А виписати, якщо раптом щось не так – не просто.

І знову молоді не зрозуміли старших, і невістка заявила на повний голос – в такому випадку немає у вас онука, бачити його ви не будете!

– Не будемо і не будемо, значить, що ж тепер поробиш! – зітхає Софія Сергіївна. – Налякала! Переживемо якось!

Онуку Софії Сергіївни вже два роки, але дідусь і бабуся бачили його тільки на виписці, ще до розмови про прописку.

– І син не дзвонив всі ці роки! – зітхає мати. – Стежимо за ними тільки в соцмережах. Благо, невістка буквально кожен крок в інстаграмі. Куди пішла, що з’їла, що купила, де гуляли з дитиною.

А нещодавно пролунав телефонний дзвінок – син.

– Ну звичайно, не просто так дзвонить, а з проханням! – розповідає Софія Сергіївна. – У Каті проблеми зі здоров’ям, жити буде. Але потрібно кілька тижнів у лікарні побути. То чи не могли б ми з батьком, запитує наш син онука, до себе на пару тижнів взяти, поки Каті не буде?

– І ви що? Погодилися?

– Ага, зараз. Я синові сказала – онука нам взагалі-то бачити не можна, Катя заборонила, якщо ти пам’ятаєш. При тобі, мовляв, розмова була, це не я придумала! Кажу, якщо зараз щось змінилося, і Катя вирішила, що онука нам тепер бачити можна, то нехай сама і повідомить про це. Телефон у неї є, я по
інстаграму бачу. Так що нехай дзвонить і просить сама, а не через тебе. Якщо попросить, може, ми і допоможемо, а не попросить – вибач