fbpx
Історії з життя
Ти знову не приготувала вечерю! Я прийшов з роботи, а їсти вдома нічого! Замовив піцу. Заплатив твоєю картою. І, до речі, подав на розлучення! Чекай на повістку, а я пішов спати

Оля сиділа і постукувала ручкою по столі. Треба було закінчувати звіт, але щось не клеїлося, не могла зібратися з думками…

Погляд весь час повертався до папірця на столі. Записка.

«Ти знову не приготувала вечерю! Я прийшов з роботи, а їсти вдома нічого! Замовив піцу. Заплатив твоєю картою. І, до речі, подав на розлучення! Чекай на повістку, а я пішов спати».

Не дочекався. Поїв. Кинув брудні речі у ванній, в корзину покласти не спромігся, і пішов спати. Оля з сином з прогулянки і справді повернулася пізно, заходила до мами, посиділи, бабуся скучила, онук то в садку, то з нянею, бо Ольга часто на роботі затримується. Так що 22.30 прийшли, спати відразу Ваню поклала. І він втомився, і їй ще звіт здавати… заглянула в спальню… запах свідчив, що справа піцою не обмежилася.

Не дочекався, не поговорив, вирішив що їй достатньо і ЗАПИСКИ!

Оля продовжувала нервово стукати олівцем по столу. Цифри в голову не лізли…

Зате лізло все інше…

Шалена закоханість, божевільні зустрічі, прогулянки, квіти… весілля, півтора року щастя, а потім ще більше щастя, коли стало зрозуміло що вона чекає дитину. А потім… ну не вистачає грошей, нехай, повернулася на роботу, а син в садок піде. Часто затримуюся на роботі, треба найняти няню. Щоб найняти няню, треба ще грошей, довелося ще роботи взяти… квартиру мама подарувала, Оля ремонт зробила, не сама, звичайно, найняла людей. І все оплатила…

А де ж чоловік був?

Що б дома не робилося все це робила Ольга. Ось і за піцу він її картою розплатився…

Квартира її, сама працює і забезпечує родину, нестачі в грошах немає, кредит виплатила за машину, у відпустку з’їздили з її премії…

А що ж чоловік? Де він був весь цей час?

На заводі працює, втомлюється дуже, не п’є, на футбол не ходить, з риболовлі завжди з рибою повертається, на думку подруг «ідеальний чоловік»…

Ось тільки чому вона все на собі тягне?

Ольга встала і пішла в спальню. Чоловік хропів лежачи прямо в одязі поперек ліжка…

— Ну і навіщо ти мені потрібен? Якщо я без тебе вже п’ятий рік справляюся. Приходжу пізно, ти вже спиш, ти ж на роботі втомився, навіть «подружні обов’язки» вже не обов’язки… ну і навіщо все це тоді… а знаєш… я згодна… розлучення – це вихід, Ваня тільки засмутиться…

Оля прикрила двері. Повернулася в вітальню і написала начальству що здасть звіт завтра після 3.

«Попрацюю вранці, на свіжу голову»

У спальню повертатися не хотілося… і Оля пішла в дитячу. Добре, що купила відразу велике ліжко Івасикові», – подумала вона і прилягла поруч. Погладила сина по голові…

— Спокійно ночі, все буде добре!

Ваня міцно спав.

Ось тільки чому так погано на душі…

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook