Іванна виходила заміж у 31 рік, що вважається досить пізнім віком для багатьох людей старої закалки.
Багато гостей у своїх тостах відзначали вік Іванни, наче натякаючи, що їй пощастило, що її підібрали.
Побачивши, що Іванка перебуває на межі, свекруха вирішила взяти ситуацію в свої руки.
— Люба моя, я завжди мріяла про доньку, але Бог подарував мені двох синів. Сьогодні я офіційно знайшла дочку. Не слухай усіх цих людей. Злі язики були, є і будуть завжди. Я це знаю не з чуток, адже я сама вийшла заміж в 31 рік. Ласкаво просимо у нашу сім’ю, доню.
Здавалося, просто слова, але ці слова врятували весь день Іванки. Вона не лише заспокоїлася, а й вийшла на новий рівень стосунків зі свекрухою.
Щасливі люди не обговорюють інших. Нещасні говорять мерзенні речі на адресу інших, намагаючись втішити себе таким чином, ну а боягузливі ображають у завуальованому вигляді, ніби натякаючи на “недоліки”.
Зі своїми кривдниками з весілля Іванка більше не спілкувалася. Їй не потрібні були такі родичі та особливо друзі. Дівчина сміливо викреслила їх зі свого життя.
Нині Іванка щаслива. Їй дуже пощастило і з чоловіком, і зі свекрухою. Спочатку вона навіть не вірила, що все може бути так спокійно і гармонійно в сім’ї. Вже днями Іванка збирається в торговий центр зі свекрухою – вибрати коляску для свого синочка, який з’явиться на світ уже через кілька місяців.
