Є у мене така особливість: я дуже гидлива. Начебто нічого незвичайного, так? Всі ми до чогось так ставимося. Але у мене це поширюється тільки на людей, і то не на всіх. Очолюють цей список мої батьки!
Відносини з ними нормальні, живемо разом і піклуємося одне про одного (вони вже немолоді люди), але я тримаюся від них на відстані в буквальному сенсі слова. Не можу обійняти, тим більше поцілувати, ухиляюся від їх ніжності, не можу дивитися, як вони їдять. Особливо це стосується батька, він, правда, дуже неохайний і їсть не надто гарно. Навіть не хочеться до предметів доторкатись, до яких він торкався. Він не дотримується елементарних правил гігієни. Вимити руки після вбиральні, або після приходу з вулиці – ніколи і ні за що!
Завдяки цьому в будинку ідеальна чистота і порядок, я протираю все !! Ванну і вбиральню скоро до дірок зачищу))) Підозрюю, що знайдуться люди, які почнуть шукати причину в дитячих образах на батьків. Можливо, хоча нічого такого не було, все як у всіх. Тим більше, що така поведінка у мене з дитинства. Я не могла і не можу одягати чужі речі і їсти з чужого посуду.
Найголовніше, що це поширюється не на всіх людей, я абсолютно спокійно брала чашку свого чоловіка, деякі подруги запросто можуть випити з моєї чашки, а я з’їсти шматочок з їх вилки. А ось батьки… Вони стають усе старшими і я розумію до чого все йде. Як уявлю аж мурахи по спині!
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
Популярні статті
- Кума назвала мене пліткаркою та виставила за двері! Мене! Пліткаркою?! Та я зроду-віку не була ласа до чужих таємниць, я просто не вмію тримати секрети!
- То це я для того батрачила в Італії роки та передавала синову гроші аби тепер для рідного онучка стати пугалом? Ну, свахо, дякую щиро. І невісточці милій доземний уклін. Віддячили, так віддячили
- Кому пощастить 3 лютого: гороскоп для всіх знаків Зодіаку
- Те, що брат оплатив замовлення, не скасовує вчинку його дружини. І колишнього доброго ставлення Наталка нехай не чекає
- Коли я переїхала із сім’єю з нашого рідного міста на Захід нашої країни, ми спочатку жили, як і всі евакуйовані у гуртожитку. Пізніше, ми знайшли з чоловіком роботу і винайняли будинок не далеко від міста, але друзів і знайомих із того гуртожитку у нас багато залишилось. Проте найбільше мене вражає Лариса. Уже майже рік ми знайомі і увесь цей час ця жінка не втомлюється мене дивувати