fbpx
Гумор
У нас зламався електричний чайник. Такий пластиковий, з кнопкою. Якийсь там проводок згорів. Батько сів за кухонний стіл, розібрав чайник, довго і прискіпливо все зробив і задоволений зібрав його. Залишилася запчастина – металевий дротик завдовжки сантиметрів 20, пружний, загнутий півколом, на кінчиках ізоляція (при цьому чайник включається і кип’ятить воду)

Батько покрутив його зітхнув, розібрав чайник знову і давай його прилаштовувати. Прилаштовував її всюди-туди не підходить. Знову зібрав – чайник працює. Але запчастина ж залишилася! Знову розібрав. І так весь вечір, сидить мовчки, пихкає нічого не говорить нікому.

Через 3 години «роботи» він вилаявся, чайник з запчастиною склав в пакет і вранці захопив на роботу до електриків – типу вони розберуться. В кінці дня електрики здалися. Неси, кажуть, в сервісний центр, в ремонт, там можливо стикалися з таким пристроєм.

Батькові перед матір’ю соромно зізнатися, що не може сам відремонтувати чайник (руки у батька відразу скажу – золоті), мовчки вирішив ще спробувати. Розібрав, запчастини по столу розклав, сидить на них дивиться.

Поруч ходить мати розмовляє з ним: те се, як справи на роботі і за цією розмовою підходить до столу, бере «запчастину» і починає вставляти її в свій ліф.

Запитуючи у батька:

– Ти де кісточку мою знайшов? Я її два дні вже шукаю – пропала безвісти, але ж пам’ятаю, на стіл поклала.

Батько репетував не своїм голосом!

Автор невідомий.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page