Подруга.
— Ти вже обрала сукню? — Лера зосереджено гортала весільний каталог. Чорна сукня на весілля? Що за нісенітниця? Так, не затримуємось на подібних зразках.
— Є кілька варіантів на прикметі, — Настя збирала волосся у високий хвіст, щоб не заважало і не лізло в очі.
— Сьогодні я збираюся піти в салон, там і зроблю остаточний вибір. Хочеш зі мною?
— А чому б і ні? Поїхали, раптом знайду щось гідне, бо тут, – дівчина жбурнула каталог на підлогу, – немає нічого підходящого.
— Це ти даремно, — докірливо подивилася на подругу Настя, і, піднявши журнал, продемонструвала п’яту сторінку. — Ось дуже пристойний варіант. Я б собі таке купила, та мені відкриті плечі протипоказані.
— У тебе зовсім немає смаку, — закотила очі Лера. – Весілля – головна подія у житті кожної дівчини. І твій зовнішній вигляд має велике значення! Ні, я точно поїду з тобою, бо ще вибереш казна що, а потім будеш перед гостями червоніти.
Тепер настала черга Насті закочувати очі. Іноді подруга ставала зовсім нестерпною. І головне, сперечатися з нею марно. Краще просто промовчати і залишитись при своїй думці.
У салоні цирк продовжився. Навіть до всього звичні консультанти здивовано дивилися на Леру. Спочатку вона забракує сукню, а потім, через кілька примірок, знову повертається до неї, і цього разу вона їй дуже подобається.
— Як гадаєш, мені личить? — Запитала Лера, крутячись перед дзеркалом. Сукня і справді була чудова, таку і принцесі вдягнути не соромно.
— Сидить прекрасно, – дипломатично відповіла Настя. – Як і дві попередні. І ще кілька до цієї. І взагалі ви подали заяву? Чому ти мені нічого не сказала?
— До РАЦСу ми ще не дійшли, але дуже скоро це виправимо. Шкода, звичайно, що не вийде відсвяткувати в один день.
«І слава Богу, що не вийде. Не хочу перетворювати весілля на дитячий ранок!» — Подумала про себе Настя, але вголос, певна річ, нічого не сказала. Натомість вона почала обговорювати покупку обручок, замовлення ресторану та інші життєво необхідні для нареченої речі.
21 липня. Чудовий літній день для весілля, синє небо, яскраве сонце, приємний вечір.
Настя вже з самого ранку на ногах. Макіяж, зачіска, добре хоч манікюр вчора зробила. Дівчині з приготуваннями допомагали подруги, зокрема Лера. За півгодини вже треба виїжджати, а найкраща подруга, за сумісництвом свідок, мов у воду канула. На дзвінки не відповідає, сумочки нема, ніхто її не бачив. Наречена і без того вся на нервах, а тут ще й це!
— Хто знає, де Лера? — З нотками нетерпіння в голосі запитала Настя у подруг. Ті тільки знизували плечима і перезиралися. Нарешті, одна з них важко зітхнула і промовила:
— Боюся, Лери сьогодні не буде.
— Тобто? Як не буде? Вона свідок!
— Так, Насте, не хвилюйся, — принесла склянку води Женя. — Ми не хотіли тебе засмучувати, думали, що вона повернеться. Там трапилася така неприємна ситуація. Лерка прийшла з Максом і замість того, щоб допомагати нам, вона почала на нього тиснути. Мовляв, коли ж і ми зіграємо весілля. Сказала, що вже продумала кожну дрібницю, вибрала обручки і навіть купила сукню. А він як тільки це почув, одразу розлютився. Сказав, що їм ще рано одружуватися.
— Ну а Лерка, коли все це почула, ніби збожеволіла. – підхопила розповідь Ніна, присівши поряд із нареченою. — Лементувала так, ніби знаходилася на базарі. Словом, вона запросила на весілля вже всю свою рідню і колег по роботі. А Макс її просто кинув.
— Його можна зрозуміти, – нервово посміхнулася Настя. – А я ще дивувалася, чому вони ще й досі не подали заяву про реєстрацію шлюбу. А виявилось, щасливий наречений взагалі був не в курсі.
— А мене здивував сам факт їхнього весілля, — пирхнула Яна. — Я Макса ще з початкової школи знаю, він не терпить обмежень. Один той факт, що вони зустрічалися півроку, вражає. Швидше за все, Лера корчила з себе янгола, все дозволяла і все прощала.
— Дівчата, вже час їхати, — у кімнату зазирнула мама Насті. Помітивши засмучену доньку, вона обережно уточнила: — Все гаразд?
— Я залишилася без свідка, а так все чудово, — наречена підвелася, поправила сукню і звернулася до подруг. – Не хочу нікого ображати, тож вирішіть між собою, хто зіграє цю роль.
P.S. Лера повністю обірвала всі контакти з подругами і навіть змінила місце роботи. Однак заміж вона все ж таки вискочила, причому не минуло й півроку. От тільки назвати цей поспішний шлюб щасливим ні в кого язик не повернеться.
Фото ілюстративне.
