Мені було важко прийняти сам факт, адже це стільки років обману. І ще важче мені було визнати наявність у нього ще однієї дитину, про яку він ніколи мені не казав. Звичайно, він і не виховував її. Тільки давав їм гроші, щоб вони мовчали.
“Найсмішніше” тут те, що дізналася я про це від цієї самого хлопця. Він прийшов до нас, тому що йому не було де жити. З’явився абсолютно раптово, я навіть не до кінця розуміла, що відбувається. Причиною його несподіваної появи стали проблеми в іншому домі з його рідною матір’ю. Більше мене вразило те, що він приїхав до нас з іншого міста, тому відправити додому ми не могли.
Так, я не змогла вигнати його на вулицю. Та й чоловік мені б не дозволив, але відтоді ми холодні один до одного. Я розумію, що він зараз відчуває. Адже це його син, нехай і бачився він з ним вкрай рідко. В кінцевому рахунку я ж теж розуміла, що вигнати юнака на вулицю не вихід, і такий вчинок занадто радикальний для моєї натури.
І ось вже пройшло два місяці, а він як і раніше живе з нами. Двоє наших дітей ставляться до нього зі зневагою, хоча він нічого поганого їм не робить. Так, мені теж не подобається його присутність, але я собі не дозволяю настільки відкрите презирство. Вони вічно не можуть нічого поділити, хоч він особливо нічого і не просить. Тиждень тому взагалі була штовханина, яку чоловікові довелося розбороняти. Я не думаю, що діти в їхньому віці одразу змогли б визнати цього «чужака» своїм.
Спроби поговорити з чоловіком обриваються ним відразу ж. Я знаю, що він підтримував зв’язок з тією жінкою і намагається вирішити питання з виселенням цього хлопчика. Однак мені він нічого не говорить. Можливо, мені б стало простіше, якби він обговорив це зі мною.
Примітно і те, що мабуть чоловік ретельно поговорив з хлопчиком. Я не можу дізнатися ім’я його матері ні в якому разі. Він починає мене ігнорувати, якщо тільки чує натяк на подібне. З одного боку, я розумію, чому це робить, але з іншого абсолютно ні.
Хоч мені і важко, але 20 років шлюбу дають про себе знати. Я не лаюся на чоловіка так, як могла б робити це в молодості. Я повністю впевнена в його вірності зараз і розумію, що нинішню проблему потрібно вирішувати, а не тікати від неї. Сподіваюся, що, коли все це закінчиться, – він розповість мені в чому справа. А якщо ні, то напевно це на краще.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
