«Ще раз дуже переконливо прошу: поговоріть з Павлом! Йому світить незадовільна оцінка через поведінку за чверть. Класний керівник (нерозбірливо)».
«Ні, ну скільки я можу взивати до вашої совісті, батьки Павла? А ще ділові люди! Чекаю на когось із вас завтра у школі до 18.00. Класний керівник О.М. Петрівська, якщо забули».
«Шановна О.М. Петрівська! Вибачте, що одразу не відповів вам – Павло ховав щоденник. Сьогодні зовсім випадково знайшов його (щоденник) у пральній машині. Розмову провів, коли знайшов його (Павла) у сусідів. Прийти до школи поки що не можу, справи. Батько Павла (нерозбірливо)».
«Шановний батьку Павла! Дякую вам за виховні заходи, вжиті стосовно Павла. Він більше не пустує на уроках, а тільки на перервах. Вибачте, а чому ви шукали щоденник Павла у пральній машині? Класний керівник Олена Марківна».
«Шановна Олено Марківно, я радий за Павла. Щодо пральної машини, то я її використовую за призначенням. Батько Павла (Ігор Миколайович мене звати, між іншим)».
«Шановний батьку Павла Ігоре! Наскільки я зрозуміла, ви самі займаєтеся пранням. Але, за нашими даними, Павло має маму. Вона чим у вас зайнята? Олена Марківна».
«Олено (можна, я поки вас так називатиму?), у вас застарілі дані. Ми з дружиною півроку вже розлучилися. Як вам Павло?
«Ігорчику, я рада за вас! Що ви робите в цю неділю? Може, зустрінемося, поговоримо про успіхи Павла? Оленка».
«Оленочко, у нас з Павлом цієї неділі генеральне прибирання. Але якщо ви приєднаєтесь до нас, то ми не заперечуватимемо. Ігорчик».
“А чому б і ні? Оленка».
«Ігорчику, Оленко! Ви, будь ласка, проводьте це ваше генеральне прибирання самі! Я буду у бабусі. Так, і попрошу більше не перевантажувати мій щоденник своїм листуванням, мало інших способів спілкування чи що? Ваш Павло Ігорович».
Marat Valyeyev.
Фото ілюстративне.
