fbpx

Відкриваю я цей самий зошит, аби зрозуміти кому він належить. Читаю і відчуваю, як волосся на голові ворушитись починає. Навіть сльози не течуть, відчуття таке, що втратив твердий грунт під ногами і летиш у безодню

Нещодавно в моєму житті сталася подія, після якої я не знаю, як далі жити і що робити?

У мене є син – хлопчикові зараз 7 років. 3 роки тому я познайомилася з чоловіком. Ми полюбили один одного і вирішили створити сім’ю. Я не відразу йому сказала, що у мене є дитина, але, коли сказала, мені здалося, що він спокійно сприйняв цю інформацію. З самого початку він ставився до хлопчика спокійно – батьком стати, особливо, не прагнув, але і не ображав – просте спокійне ставлення до дитини. Я була рада, що, хоча б так, а не як у інших – де чоловіки не надто люблять  дітей.

Через рік у нас з’явилася спільна донечка – зараз малій майже 2. Весь цей час я не помічала нічого такого, що могло мене насторожити або образити. Так, чоловік більше уваги приділяє доньці, але ж це нормально – вона маленька. Знову-таки, їй не можна не приділити увагу, адже вона така маленька.

Часто, у вихідні, ми ходимо з дітьми в парк або на дитячий майданчик. Природно, що малятку треба набагато менше, ніж синові – йому то іграшку, то на гойдалки, то морозиво. А я зараз перебуваю в декреті, і грошей у нас трохи менше, ніж було.

Вчора я шукала якісь документи і випадково знайшла зошит. Я його туди не клала, тому відкрила і почала читати. Чоловік ретельно і в подробицях записував всі суми, які витрачалися на сина. Щоб ви розуміли, це виглядає ось так: гойдалки – 200 гривень; Морозиво – 30 гривень; Іграшка – 400 гривень. А ще скрізь дата і місце де було витрачено кошти.

Зрозуміло, що він нічого йому не винен, але якщо ми вже створили з ним сім’ю, значить, і мій син – частина родини? Або я щось не так розумію?

Я прийшла до чоловіка з цієї зошитом і запитала: що це? А він спокійно відповів, що нічого не винен моєму синові, не повинен його утримувати – для цього у нього є рідні тато й мама. А коли я вийду на роботу, то повинна буду повернути йому всю цю суму, ну, або я можу розділити все між собою і рідним батьком сина. У нього, мовляв, є своя дитина – наша дочка – і він має намір вкладати тільки в неї.

Я в повній розгубленості, що робити? Чоловіка люблю – він хороший батько і чоловік. Розлучатися? Залишити і другу дитину без батька? Ні я так не можу. А що буде далі? Це я вийду на роботу, і буду віддавати всю зарплату чоловікові? Якось не так я собі все це уявляла. А виростуть діти – знадобляться гроші на навчання, або ще кудись – це як буде виглядати? Одна – в інституті, а інший – відразу на роботу? Я не знаю, що далі робити, і як будувати відносини з чоловіком?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page