Скільки б ми з вами не читали про ідеальне місто з ідеальним суспільством, як би нам не хотілося вірити в існування такого місця, все одно ми вважаємо це казкою. А може бути все-таки утопія існує? Ми підготували для вас статтю про одне селище в околицях р. Цесис, побудованому за проектом латвійського мільйонера. Це місце так схоже на казку! Побільше б таких місць і світ був став краще! Джерело
Латвійський мільйонер реалізував в околицях р. Цесис фантастичний проект. Викупивши 3000 га лісу в горбистій місцевості, він побудував «Місто сонця», де діють особливі правила і люди ведуть зовсім інший розпорядок життя.
Читайте також: «Бармак» – це татарське печив, яке готую не перший рік. Готується легко, смакує надзвичайно) Вперед на кухню!
Згідно з умовами проекту, всі хати, а їх на території 300, зведені з екологічно чистих матеріалів. За кожним будинком закріплено ділянку від 0,4 до 1,3 га, на якій є невелике озеро та ліс.
Всі будинки в Аматціемсі оснащені центральною каналізацією, прокладеною спецтехнікою під корінням сосен та ялин, високошвидкісним Інтернетом і електроенергією.
Обігріваються будинки в основному теплом від землі – в кожному будинку є геотермальний тепловий насос зі свердловиною 90-100 м, що перетворює енергію землі в теплоенергію. Цієї теплоенергії круглий рік достатньо для обігріву будинку та підігріву гарячої води. І тільки у холодні зимові дні жителі вдаються до розпалу каміна, якими оснащений кожен будинок.
З вікон кожного окремого будинку (за рідкісним винятком) не видно інші будинки. Таке стало можливо за рахунок горбистого рельєфу місцевості і грамотного планування.
У лісовому місті заборонені паркани. Це екологічно чиста зона з усіма витікаючими звідси наслідками – по місту вільно розгулюють козулі та інша живність, і нічого не повинно заважати їхньому переміщенню.
З цієї ж причини в містечку заборонено утримувати на ланцюгу собак, які гавкотом можуть налякати диких, але нешкідливих тварин – собаки, за умовами селища, можуть перебувати тільки в будинках.
Ідея побудувати таке селище прийшла до мене в голову, коли я зрозумів, що хочу жити у власному облаштованому будинку біля води, розташованому в мальовничому місці в лісі.
В результаті я створив Аматціемс, де сьогодні живе моя сім’я – я і мої діти та онуки, мої друзі та однодумці – люди зі схожими поглядами на життя, вимогами до місця проживання та навколишнього середовища.
Зізнаюся, що спочатку я створив проект з чисто егоїстичних спонукань – хотілося створити комфортне «середовище проживання» для себе коханого
На підставі і за прикладом схожих селищ в інших країнах й на підставі мого особистого бачення того, як живучи в облаштованому місці, можна бути в злагоді з сусідами і природою, не порушувати життя диких тварин, були розроблені внутрішні правила селища. Ці правила створені для людей, які поділяють моє бачення, людей, які не вважають ці правила забороною. Людей, які готові до шанобливого ставлення до оточуючих – будь-то дотримання тиші або утримання прилеглої території.
Правила, наприклад, передбачають, що в межах селища у вечірній час і вночі не дозволяється шуміти, не дозволяється будувати паркани, а так само звертають увагу на те, що собака друг людини, який не повинен сидіти на ланцюгу.
Моя мета – максимально зберегти природну середу в селищі. Я намагаюся не перетворювати ліс в міський парк. Саме тому поруч з доглянутим стриженим газоном сусідить квітучий луг.
На підстриженому газоні зазвичай світлячків не буває, а в Аматціемсі теплим літнім вечором з настанням темряви в траві горять сотні маленьких ліхтариків.
А з ставків влітку звучить злагоджений хор зелених жаб, що я вважаю великою пошаною тому, що такі жаби живуть тільки в дуже чистому і незабрудненому середовищі.
Засохле або вітром зламане дерево я залишаю в лісі на радість і як притулок для лісових мешканців – дятлів, білок чи лисиць.
Баланс між навколишнім середовищем, застосовуваними технологіями та естетикою, створює незабутній образ селища, який яскраво показує, що гармонія людини і природи існує!
P. S. І пам’ятайте, лише змінюючи своє споживання – разом ми змінюємо світ!
