Ми з чоловіком намагалися у Дні Народження дарувати одне одному непогані подарунки. Така традиція тривала років шість. Але якось вона зазнала змін. Після цього ми більше не дарували подарунків один одному.
Якось чоловік сказав, що хоче отримати у подарунок магнітолу до машини. Cказав, що стара погано радіохвилі ловить і не читає флешку.
Коротше кажучи, закинув вудку перед днем народження. Я сказала, що він може обрати, яку хоче, Мовляв, нехай обирає, що душа забажає, тільки за розумною ціною.
Нарешті чоловік визначився із вибором. Мені все одно ця техніка чужа. Перерахувала продавцеві потрібну суму, чоловік пішов на пошту та отримав свій подарунок. Я сказала, що це йому на День народження від мене.
Чоловік не міг натішитися новій магнітолі. Все бігав і милувався нею. Записав нових пісень і із задоволенням їздив містом і насолоджувався гарною музикою.
Через півроку настав мій день народження. Мені виповнилося сорок років. Ювілей начебто. Я з нетерпінням чекала подарунка від чоловіка.
Йому довелося дуже рано виїхати у справах. А мені на роботі дали вихідний. Я готувалась. До мене збиралися прийти подруги та колеги по роботі.
Дочка мене привітала по-швидкому, колеги прийшли в обід, а на чоловіка я чекала надвечір. Він з’явився за півгодини з великим пакетом у руках. Я одразу подумала, що там мій подарунок. Стою і чекаю, коли він мені його вручатиме. Квітів у руках у нього не було. Але я не засмутилася, не в них щастя. Головне, що у середині пакету лежить подарунок.
Він пройшов на кухню, поставив пакунок на стіл. Поцілував мене і сказав:
— З Днем Народження!
І все! Я полізла до пакета. Там було повно деталей до його автомобіля. Я ледь не заплакала. Такого “подарунку” я не очікувала.
Ось таке вітання я отримала від свого чоловіка на ювілей. Просто поцілунок у щоку. Вирішила запитати його про квіти. Відповідь була приголомшлива:
— Ай! Ти про що узагалі? Які квіти? Я весь день працював. Я не мав часу по магазинах бігати.
Ага! Значить деталі до машини він встиг купити, а квіти ні. Хочу зауважити, що квіткових кіосків у нас у місті повно. Мені так сумно стало. З того часу більше чоловікові подарунки я не купую. Він перший заварив цю кашу.
Коли ж він на свій день народження запитав, а де ж подарунок, я відповіла просто:
— Поруч з моїм. Ну, тим що ти на мій ювілей приніс.
Не знаю. Можливо, саме це стало причиною нашого розлучення. Але після мого ювілею наші відносини вже ніколи не були колишніми.
Головна картинка – pexels.
