Якщо вам розповідають про те, як важливо в шлюбі засовувати подалі своє я, терпіти, мовчати і частіше включати «мудру» жінку/”мудрого” чоловіка, то я розповім вам одну запальну історію. Сідайте зручніше.
Якась Іра вийшла заміж за якогось Влада. Обох свого часу навчили мовчати, якщо любиш, берегти сім’ю і взагалі не бешкетувати, якщо щось не так. Ну ось вони і мовчали. Обоє.
Влад любив риболовлю і їздив на неї на вихідні. Іра рибалку не любила. В основному тому, що рибальські прибамбаси були по всій квартирі і заважали. Але мовчала. Сім’я, терпіти, мовчати – самі розумієте.
Іра любила хіти вісімдесятих. Включить на всю квартиру і ходить, пританцьовує. Влад взагалі тишу любив, але мовчав. Любов і терпіння, так.
Ще Владу не подобалося, як Іра варить борщ. Капуста у неї виходила вогкуватою, а солі в бульйоні щоразу було більше, ніж хотілося б. А Ірі не подобалося, що Влад клацає по ночах клавіатурою. Клац-клац, з розуму ж можна з’їхати!
Словом, таких моментів було багато. Молодята кохали один одного, але жили, зчепивши зуби. Сім’я – це тяжка праця, ви що, не знаєте?
Правда, один раз Влад запідозрив недобре, і потихеньку вирішив з’ясувати у мами, що повинен робити люблячий чоловік, якщо дружина трішечки, малесеньку крапельку недоварює суп, а ось солить його від душі?
Мама у Влада теж була хороша і правильна. Вона і веліла:
– Мовчи! Тобі що дорожче, борщ чи кохана дружина?!
Влад підібгав хвоста і більше поради не просив. Так вони і жили. Причини для невдоволення збирали, збирали, поки одного разу не рвонуло.
Через що – достеменно ніхто вже й не згадає, але Іра розридалася і почала репетувати, як її дістала вудка в передпокої, яка весь час падає на голову, і що клавіатура клацає, спати не дає, і двері ляскають, і взагалі, вона довго терпіла, але всьому ж є межа …
Влад, який був упевнений, що все робить для щастя коханої жінки, включаючи поїдання її неїстівного борщу, м’яко кажучи, здивувався. І образився. І від несподіванки довів до Іриного відома і про гучну музику, і про сиру капусту в пересоленому борщі, і багато чого ще. Тепер і Іра оторопіла.
Подив з обох сторін був настільки сильним, що замість того, щоб остаточно посваритися, закохані взялися за руки і почали по черзі вимовляти:
– Так? Ого … не може бути! Добре … ага.
У підсумку життя Влада і Іри зазнало деяких змін. Для вудки спорудили надійне кріплення, для іншого виділили окрему шафу. Суп тепер вариться трохи довше, а солиться зовсім трохи – на столі завжди є сільничка для бажаючих. Клавіатуру купили сенсорну. Музика слухається в навушниках.
Всі інші проблеми вирішилися, нові проговорюються вголос, а над тими, хто стверджує, що стосунки – це тяжка праця, молоді регочуть, не криючись. Хочеш працю – буде праця.
Тому що заклики «терпіти» і «мовчати», коли вас щось не влаштовує, ніколи не приводили ні до чого хорошого. Якщо вас люблять, вас почують. Якщо ви любите, ви теж почуєте. Біда лише в тому, що ми просто люди, і думки читати, на жаль, не навчені).
Автор – sаshka-s-chаshkoy.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
